Президент Дональд Трамп провів у Маунт-Поконо, штат Пенсильванія, виступ, який Білий дім анонсував як «промову про економіку та доступність життя». Насправді ж замість чіткої відповіді на питання інфляції, подорожчання та наслідків тарифної політики він видав класичний мікс із самовихваляння, хаотичних відступів і жорсткої антиімміграційної риторики.
Формально Трамп мав пояснити, чому, попри зростання цін і невдоволення виборців, він наполягає, що «американці живуть краще, ніж будь-коли». Натомість він висміяв сам термін «доступність» і швидко з’їхав у знайомі теми: вітряки, трансгендери, Близький Схід, Сомалі — все, що заводить зал, але нічого не вирішує в економіці.
Ключовим меседжем знову стали мігранти як «зручний винний». Трамп повернувся до перевірної формули: депортації начебто означатимуть «більше роботи, вищі зарплати та більші доходи» для американців. При цьому перші етапи масової депортаційної кампанії накладаються саме на період посилення економічної тривожності, яку спричинили й його ж тарифні війни.
Риторика щодо вихідців із «бідних країн» була максимально агресивною. Президент говорив про «реверсну міграцію» та «постійну паузу» на приїзд людей «з пекельних дір, як Афганістан, Гаїті, Сомалі». Залу це відверто розважало. Коли хтось вигукнув лайливе слово, яке Трамп використовував щодо цих країн ще у 2018-му, він, усміхаючись, дистанціювався формально — але фактично повторно нормалізував цей расистський вислів.
У промові практично не було розмежування між нелегальними мігрантами та людьми, які приїхали легально й стали громадянами. Трамп описував сомалійців як «ледачих, убивць і сміття», а країни походження багатьох мігрантів називав «брудними, огидними, гидкими». Це не просто політична критика, а демонстративна дегуманізація цілих груп, яка давно вийшла за межі нормалізованої навіть для американської поляризованої політики.
Особливим об’єктом атаки знову стала конгресвумен Ілхан Омар. Трамп зневажливо назвав її хіджаб «маленьким тюрбаном», повторив заклики фактично депортувати її, а натовп підхопив знайоме скандування «Send her back». За змістом це пряма атака на політичного опонента за етнічним і релігійним принципом, що б’є по самій ідеї громадянства й рівних прав.
На цьому тлі заяви Трампа про «кращу економіку» виглядають додатком до головного сценарію: мобілізувати електорат страхом перед «іншими» й апеляцією до образи, а не реальними економічними відповідями. Паралельно він продовжує підривати довіру до європейських союзників, називаючи їх «слабкими» й «такими, що розкладаються», і демонстративно відсуває тему зміни клімату, прибираючи базові наукові факти з урядових ресурсів.
По суті, цей виступ показав, у якому ключі Трамп планує будувати передвиборчу кампанію: не через складні й непопулярні економічні рішення, а через радикалізацію риторики, ще жорсткіші напади на мігрантів та союзників і послідовне розмивання норм політичної дискусії. Для України й Європи це прямий сигнал: внутрішня гра Трампа на страхах і ксенофобії напряму пов’язана з його готовністю дистанціювати США від відповідальності за безпеку партнерів.
