Напружені відносини між США та Україною знову стали темою обговорення після заяви президента США Дональда Трампа про те, що його міністр фінансів Скотт Бессент зіткнувся з грубим ставленням під час візиту до Києва. За словами Трампа, українська сторона не лише не погодилася на запропоновану угоду, але й проігнорувала спроби офіційного представника США зустрітися на високому рівні.
Візит Бессента: місія та очікування
Скотт Бессент прибув до Києва 12 лютого з метою обговорення економічного партнерства. Головним пунктом переговорів стало питання інвестицій у видобуток рідкісноземельних корисних копалин України. США запропонували угоду, за якою Вашингтон отримав би 50% власності на ці ресурси в обмін на подальшу допомогу та фінансування. Очікувалося, що зустріч Бессента з українським керівництвом закінчиться підписанням документів, однак цього не сталося.
За словами американської адміністрації, ця угода мала забезпечити Україні додаткові економічні вигоди, зокрема залучення інвестицій, модернізацію видобувної галузі та підтримку економічного сектору. Проте українська сторона виявилася менш ентузіастичною щодо такого сценарію. За повідомленнями ЗМІ, Володимир Зеленський відмовився підписувати угоду, що викликало невдоволення Білого дому.
Заяви Трампа: Зеленський «спав», а Бессента зустріли холодно
Під час пресконференції на борту президентського літака Дональд Трамп заявив, що Бессента в Києві зустріли «досить грубо», а Володимир Зеленський нібито не зміг провести зустріч через те, що «спав». Ця фраза миттєво привернула увагу громадськості та стала причиною численних обговорень у ЗМІ.
Американський президент підкреслив, що його міністр повернувся без підписаних угод, що є неприйнятним з точки зору дипломатії. За словами Трампа, українська сторона не виявила достатнього рівня кооперації, хоча мала всі підстави для того, щоб прийняти пропозицію США.
Реакція Києва: чи була відмова обґрунтованою?
Українська сторона офіційно не коментувала висловлювання Трампа щодо того, що президент Зеленський «спав» у той момент, коли Бессент прагнув зустрічі. Водночас аналітики відзначають, що відмова від підписання угоди була вмотивованою. Основні аргументи України щодо цього питання:
- Національні інтереси. Передача 50% власності на видобуток стратегічних ресурсів може поставити економічну безпеку країни під загрозу.
- Невигідні умови угоди. Попри фінансову допомогу, умови, запропоновані США, могли не відповідати економічним інтересам України в довгостроковій перспективі.
- Необхідність перегляду деталей. Київ не відмовився від співпраці, а лише запропонував доопрацювати меморандум, що й було зроблено перед зустріччю у Мюнхені 14 лютого.
Політичний підтекст: що це означає для відносин України та США
Ця ситуація може мати серйозні наслідки для двосторонніх відносин. США залишаються ключовим партнером України, особливо в умовах триваючого конфлікту. Тому заяви Трампа можуть вплинути на дипломатичні переговори, фінансову підтримку та військову допомогу.
Аналітики зазначають, що Трамп використовує подібні висловлювання у своїй внутрішній політичній боротьбі. Показуючи, що Україна не йде на компроміси, він може прагнути перегляду формату співпраці або навіть скорочення підтримки. Такі заяви також можуть впливати на громадську думку в США, створюючи певний наратив про ненадійність Києва як партнера.
Висновки
Ситуація навколо візиту Скотта Бессента та реакція Дональда Трампа ще раз демонструють складність відносин між США та Україною. Питання інвестицій у видобуток корисних копалин є стратегічно важливим, проте потребує ретельного обговорення. Київ намагається знайти баланс між економічними інтересами та збереженням національного контролю над природними ресурсами.
Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможуть сторони дійти компромісу. Зустріч у Мюнхені, де Україна передала доопрацьований варіант меморандуму, може стати кроком до подолання розбіжностей. Однак, зважаючи на риторику Трампа, можна очікувати, що питання партнерства між двома країнами ще не раз стане предметом політичних маніпуляцій та дипломатичних переговорів.
