Співпраця Росії та Північної Кореї на тлі російсько-української війни викликала значну стурбованість на міжнародній арені. Зокрема, нещодавні повідомлення про відправку північнокорейських військових до Росії для підтримки її зусиль у війні проти України змушують НАТО та союзників шукати нові способи відповіді на такі загрози.
Польща відмовляє у передачі зброї Україні
Президент Польщі Анджей Дуда під час свого візиту до Південної Кореї заявив, що не збирається передавати Україні новітню зброю, придбану у Сеула. Дуда чітко зазначив, що ця зброя, на яку Польща витратила мільярди злотих, має служити насамперед безпеці та обороні Польщі. «Не існує жодного сценарію, за яким ми передаємо комусь зброю, яку нещодавно купили за мільярди злотих з кишень наших платників податків», — наголосив польський лідер.
Україна зверталася до Польщі з проханням розглянути можливість передачі деяких одиниць озброєння, придбаних у Південної Кореї. Проте, попри запит з боку Києва, Варшава відмовила в такій допомозі. Натомість Дуда зазначив, що навіть якщо Сеул змінить свою політику щодо постачання зброї Україні, це не стосуватиметься озброєння, призначеного для Польщі.
Північнокорейські війська на боці Росії: загроза глобальній безпеці
За інформацією розвідки Південної Кореї, Північна Корея відправила до Росії близько 3000 військових для підтримки російських окупаційних сил у війні проти України. Також, згідно з цими даними, північнокорейська влада ізолювала сім’ї відібраних солдатів у певному місці, щоб запобігти витоку інформації.
Цю інформацію підтвердив Білий дім, заявивши, що військові з КНДР, які беруть участь у війні проти України, розглядаються як законні цілі для збройних сил України та її союзників. Зі свого боку, міністр оборони США Ллойд Остін підтвердив, що північнокорейські військові вже перебувають у Росії, а приблизно 3000 солдатів проходять підготовку для бойових дій.
Це рішення КНДР про участь у війні на боці Росії сприймається міжнародною спільнотою як нова загроза глобальній безпеці, яка підсилює необхідність скоординованої відповіді. Представники Європейського Союзу вже заявили про намір співпрацювати з міжнародними партнерами, щоб знайти шляхи протидії військовим крокам Північної Кореї.
Відповідь НАТО та міжнародної спільноти
Після повідомлень про участь КНДР у російсько-українській війні, НАТО та міжнародні партнери розглядають можливі варіанти відповіді на такі провокації. Попри те, що Північна Корея вже перебуває під жорсткими санкціями з боку ООН та інших міжнародних організацій, міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс визнав, що Заходу буде важко розробити додаткові заходи. Це пов’язано з тим, що більшість можливих економічних та політичних санкцій вже введено.
Проте НАТО та його союзники активно шукають інші можливості для запобігання подальшій ескалації. Зокрема, міжнародна спільнота розглядає варіанти посилення санкцій щодо компаній та установ, які могли б сприяти співпраці між КНДР та РФ, особливо у сфері військової підтримки.
Позиція Південної Кореї
Зі свого боку, президент Південної Кореї Юн Сок Йоль відреагував на повідомлення про співпрацю між Північною Кореєю та Росією, висловивши готовність переглянути чинну заборону на постачання летальної зброї Україні. Така заява може свідчити про зміну позиції Південної Кореї, яка до цього утримувалася від прямого постачання військової допомоги для України. Проте Юн Сок Йоль підкреслив, що навіть у разі такої зміни політики це не вплине на озброєння, призначене для Польщі.
Можливі наслідки для ситуації в Україні
Підтримка Росії з боку Північної Кореї створює новий виклик для України та її союзників. Участь додаткових військових сил, які підтримують російські окупаційні війська, може вплинути на перебіг бойових дій та вимагати від України та її партнерів нових підходів до військової стратегії. Зі свого боку, НАТО та міжнародна спільнота мають намір активізувати дипломатичні та економічні зусилля для ізоляції та покарання як Північної Кореї, так і тих, хто сприяє її співпраці з Росією.
Таким чином, питання військової співпраці між КНДР і РФ стає одним із центральних у порядку денному безпекових заходів у Європі. Відповідь Заходу, ймовірно, включатиме не лише санкції, але й інші інструменти міжнародного тиску для стримування цих загроз.
