У Польщі дедалі частіше фіксують випадки агресії та проявів ненависті щодо громадян України. Лише за перші шість місяців 2026 року до польської поліції надійшло 180 повідомлень про можливі злочини, скоєні на ґрунті національної ненависті. Це більш ніж на 30% перевищує показники аналогічних періодів попередніх років і свідчить про тривожну тенденцію, яка викликає занепокоєння як серед української громади, так і серед польських експертів.
Про це повідомляє польське видання Rzeczpospolita із посиланням на дані Головного управління поліції Польщі.
Водночас правоохоронці наголошують, що йдеться саме про зареєстровані заяви, а не про підтверджені факти злочинів. Кожне повідомлення проходить окрему перевірку, після якої встановлюється, чи мало місце кримінальне правопорушення, вчинене на ґрунті ненависті.
Статистика демонструє поступове погіршення ситуації. Якщо у 2024 році було зареєстровано 267 відповідних заяв, то у 2025 році їхня кількість зросла до 275. Уже зараз, після завершення лише першого півріччя 2026-го, кількість повідомлень становить 180. Якщо нинішні темпи збережуться, до кінця року цей показник може досягти приблизно 360 випадків, що стане найвищим рівнем за останні роки.
Особливий резонанс у польському суспільстві викликав інцидент у місті Бєльсько-Бяла. Там 54-річний водій автобуса, який одночасно був співробітником поліції, дозволив собі публічні образи на адресу українців через їхнє походження. Подія швидко набула широкого розголосу після появи інформації у медіа. Чоловіка затримали, він визнав свою провину, після чого був звільнений зі служби.
Саме цей випадок став приводом для гострої дискусії серед польських політиків, громадських діячів та науковців щодо причин посилення ксенофобських настроїв у країні.
Президент Інституту громадських справ, соціолог Яцек Кухарчик переконаний, що офіційна статистика далеко не повністю відображає масштаби проблеми. За його словами, злочини на ґрунті ненависті традиційно належать до категорії правопорушень, про які потерпілі повідомляють не завжди.
Багато людей, які стали жертвами образ, погроз чи фізичної агресії, просто не звертаються до правоохоронних органів. Причини різні — страх перед можливими наслідками, недовіра до системи або небажання повторно переживати травматичний досвід під час слідчих процедур. Саме тому реальна кількість таких випадків може бути значно більшою за офіційні цифри.
На думку Кухарчика, нинішнє загострення ситуації пояснюється насамперед зміною суспільної атмосфери. Він вважає, що агресивні висловлювання щодо українців дедалі частіше перестають викликати осуд у частини суспільства, а окремі люди навіть відкрито демонструють схвалення подібної поведінки.
Експерт також звертає увагу на вплив російських інформаційних операцій, які активно поширюють дезінформацію та намагаються поглибити напруження між українцями й поляками. Подібні кампанії, за словами соціолога, підсилюють уже наявні емоції та сприяють поширенню ворожих настроїв.
Представники Союзу українців у Польщі також відзначають закономірність: сплески антиукраїнської риторики часто збігаються з періодами активної політичної боротьби. Особливо помітною ця тенденція стала під час президентської виборчої кампанії 2025 року, коли питання присутності українців та можливого обмеження їхніх прав стало одним із елементів передвиборчих дискусій.
Моніторинг громадських організацій "Демагог" та Інституту моніторингу ЗМІ підтверджує масштаб інформаційної кампанії в інтернеті. Лише за кілька місяців виборчої кампанії у польському сегменті мережі було зафіксовано близько 94 тисяч антиукраїнських публікацій. Загальне охоплення цих матеріалів перевищило 32 мільйони контактів із користувачами, що свідчить про значний вплив подібного контенту на громадську думку.
Кримінолог Брунон Голіст погоджується, що заяви політиків можуть суттєво впливати на поведінку окремих людей. На його думку, коли публічні особи починають говорити про надмірну кількість іноземців або пов'язують із ними соціальні проблеми, частина суспільства сприймає це як сигнал до більш агресивних дій.
Разом із тим експерт зазначає, що негативне ставлення може посилюватися і через окремі резонансні злочини, скоєні громадянами України. За його словами, коли такі випадки широко висвітлюються у медіа, частина людей помилково переносить відповідальність окремих осіб на всю українську громаду, що лише підживлює упередження та ксенофобські настрої.
Попри тривожну статистику, польські експерти закликають не робити узагальнень щодо всього польського суспільства. Вони наголошують, що переважна більшість поляків продовжує підтримувати українців, однак зростання кількості заяв про злочини на ґрунті ненависті свідчить про необхідність активнішої протидії мові ворожнечі, дезінформації та політичним маніпуляціям, які можуть становити загрозу для суспільної єдності.