Після більш ніж 100 днів війни обмежений прогрес Ізраїлю в ліквідації Хамасу викликав сумніви у вищому військовому командуванні щодо можливості найближчим часом досягти головних воєнних цілей країни: знищення Хамасу, а також звільнення ізраїльських заручників, які все ще перебувають в Газі.
На даному етапі війни Ізраїль встановив контроль над меншою частиною Гази, ніж це передбачалося в бойових планах від початку вторгнення. Цей повільніший, ніж очікувалося, темп призвів до того, що деякі командири в приватних розмовах висловили своє розчарування стратегією цивільного уряду щодо Гази і дійшли висновку, що свободу понад 100 ізраїльських заручників, які все ще перебувають у Газі, можна забезпечити лише дипломатичними, а не військовими засобами.
Згідно з інтерв'ю з чотирма вищими військовими керівниками, які говорили на умовах анонімності, оскільки їм не дозволено публічно висловлювати свої особисті думки, подвійні цілі - звільнення заручників і знищення ХАМАСу - тепер є взаємно несумісними.
Існує також протиріччя між тим, скільки часу знадобиться Ізраїлю для повного викорінення ХАМАСу, що потребує багато часу і відбувається в розгалуженій мережі підземних тунелів угруповання, і тиском з боку союзників Ізраїлю, які вимагають якнайшвидшого завершення війни на тлі зростання кількості жертв серед цивільного населення.
Генерали також заявили, що затяжна битва, спрямована на повну ліквідацію ХАМАСу, швидше за все, коштуватиме життя ізраїльських заручників, які утримуються в Газі з 7 жовтня, коли бойовики ХАМАСу вторглися в Ізраїль, вбивши, за ізраїльськими оцінками, близько 1200 осіб і взявши в полон близько 240 осіб.
У листопаді ХАМАС звільнив понад 100 заручників, але заявив, що не звільнить інших, якщо Ізраїль не погодиться повністю припинити бойові дії. Вважається, що більшість заручників, які залишилися, утримуються осередками ХАМАС, які ховаються в підземній фортеці тунелів, що простягається на сотні кілометрів під поверхнею Гази.
У четвер Гаді Айзенкот, колишній командувач армією, який працює у військовому кабінеті, викрив розкол в уряді, заявивши в телевізійному інтерв'ю, що віра в те, що заручників можна врятувати живими за допомогою військових операцій, була "ілюзією".
"Ситуація в Газі така, що цілі війни ще не досягнуті", - сказав пан Айзенкот, додавши при цьому: "Для мене немає ніякої дилеми. Місія полягає у порятунку цивільного населення, а не у вбивстві ворога".
За словами чотирьох командирів, цей стратегічний зв'язок посилив розчарування військових нерішучістю цивільного керівництва Ізраїлю.
Командири заявили, що двозначність прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу щодо післявоєнного плану для Гази принаймні частково винна у скрутному становищі військових на полі бою.
Пан Нетаньяху досі не роз'яснив, як буде здійснюватися управління Газою після війни, а командири заявили, що без довгострокового бачення території армія не може приймати короткострокові тактичні рішення про те, як захопити ті частини Гази, які залишаються поза ізраїльським контролем. Захоплення найпівденнішої частини Гази, яка межує з єгипетським кордоном, вимагало б більшої координації з Єгиптом. Але Єгипет не бажає вступати в бойові дії без гарантій з боку Ізраїлю щодо післявоєнного плану, сказали троє з командирів.
У відповідь на прохання прокоментувати ситуацію офіс пана Нетаньяху заявив, що "ПМ веде війну проти ХАМАСу з безпрецедентними досягненнями і в дуже рішучій манері". У своїй промові в четвер пан Нетаньяху пообіцяв як досягти "повної перемоги над Хамасом", так і звільнити заручників.
Ізраїльські військові відмовилися відповідати на коментарі командирів.
Ізраїльський солдат патрулює в Газі, сфотографований під час екскурсії із супроводом ізраїльських військових для міжнародних журналістів. Авішаг Шаар-Яшув
Генерали побоюються, що тривала кампанія - без післявоєнного плану - підірве залишки підтримки з боку союзників Ізраїлю, що обмежить їхню готовність постачати додаткові боєприпаси.
Іноземні лідери занепокоєні кількістю жертв, спричинених ізраїльською кампанією: За даними органів охорони здоров'я анклаву, у війні загинуло понад 24 000 жителів Гази, що викликало звинувачення в геноциді, які Ізраїль рішуче заперечує. Офіційні особи Гази не повідомили, скільки серед загиблих було бойовиків, але ізраїльські військові кажуть, що кількість загиблих становить понад 8000 бійців.
Сім'ї заручників все голосніше заявляють про необхідність звільнення їхніх родичів дипломатичним, а не силовим шляхом. Деякі заручники, захоплені в Газі, з тих пір були оголошені мертвими - і поки не ясно, чи були вони випадково вбиті ізраїльськими військами, чи ХАМАСом.
З понад 100 заручників, звільнених з початку вторгнення, лише один був звільнений в ході рятувальної операції. Всі інші були обміняні на палестинських в'язнів і затриманих під час короткого перемир'я в листопаді.
Зосередивши свої зусилля на знищенні тунелів, військові ризикують припуститися помилок, які можуть коштувати життя більшій кількості ізраїльських громадян. Троє ізраїльських заручників вже були вбиті власними солдатами в грудні, незважаючи на те, що вони розмахували білим прапором і кричали на івриті.
"По суті, це патова ситуація, - сказав Андреас Кріг, військовий експерт Королівського коледжу Лондона. "Це не та обстановка, в якій можна звільнити заручників, - додав він.
"Якщо ви підете в тунелі і спробуєте звільнити їх за допомогою спецпідрозділів або ще якихось засобів, ви вб'єте їх", - сказав доктор Кріг. "Ви вб'єте їх або безпосередньо, або опосередковано, на мінах-пастках або в перестрілці".
Багато тунелів було зруйновано, але якщо решта тунелів залишаться неушкодженими, Хамас залишиться фактично непереможеним, що зменшує ймовірність того, що угруповання звільнить заручників за будь-яких обставин, окрім повного припинення вогню.
Альтернативою, що залишається, є дипломатичне врегулювання, яке може передбачати звільнення заручників в обмін на тисячі палестинців, ув'язнених Ізраїлем, а також припинення бойових дій.
На думку трьох командирів, опитаних жунралістами, дипломатичний шлях був би найшвидшим способом повернення ізраїльтян, які залишаються в полоні.
Деякі ізраїльські праві вважають, що обмежений прогрес у війні є результатом нещодавнього рішення уряду, прийнятого під тиском США та інших союзників, сповільнити темпи вторгнення.
Але військові лідери кажуть, що їхню кампанію стримує інфраструктура ХАМАСу, яка виявилася більш досконалою, ніж офіцери ізраїльської розвідки оцінювали раніше.
До вторгнення офіційні особи вважали, що мережа тунелів під Газою має довжину до 160 кілометрів; лідер ХАМАСу в Газі Ях'я Сінвар стверджував у 2021 році, що вона наближається до 480 кілометрів.
Військові тепер вважають, що під територією, яка в найдовшій точці має лише 40 кілометрів, прокладено до 720 кілометрів тунелів. Тільки під Хан-Юнісом, за оцінками Ізраїлю, є щонайменше 160 кілометрів проходів, розташованих на декількох рівнях. А по всій території Гази налічується приблизно 5700 шахт, що ведуть до мережі, і це настільки ускладнює від'єднання мережі від поверхні, що армія припинила спроби знищити кожну шахту, яку вона знаходить.
Пошук і розкопки кожного тунелю забирають багато часу і є небезпечними. За словами ізраїльських військових, багато з них обладнані мінами-пастками.
Потрапивши всередину, висококваліфікований ізраїльський спецназ втрачає більшу частину військової переваги, яку він має над землею. Тунелі вузькі, часто достатньо широкі, щоб пройти в одну шеренгу. Це означає, що будь-який бій в них зводиться до ближнього бою один на один.
Напередодні ізраїльського вторгнення військові оцінювали, що вони встановлять "оперативний контроль" над Газа-Сіті, Хан-Юнісом і Рафахом - трьома найбільшими містами Гази - до кінця грудня, згідно з документом військового планування.
Але до середини січня Ізраїль ще не розпочав наступ на Рафах, найпівденніше місто Гази, і все ще не витіснив ХАМАС з усіх частин Хан-Юніса, ще одного великого міста на півдні.
Після того, як наприкінці минулого року здавалося, що армія встановила контроль над північною частиною Гази, вона заявила, що війна вступила в нову, менш інтенсивну фазу. Генерали вивели приблизно половину з 50-тисячного війська, дислокованого на півночі Гази на піку кампанії в грудні, і до кінця січня очікується ще більше виведення військ.
Родини та інші прихильники з нетерпінням чекають повернення заручників на «Площі заручників» у Тель-Авіві в листопаді. Аміт Елкаям
Це створило вакуум влади на півночі, що дозволило бойовикам ХАМАСу і цивільним чиновникам спробувати відновити там свою владу, занепокоївши багатьох ізраїльтян, які сподівалися, що ХАМАС був повністю переможений в цьому районі.
У вівторок бойовики ХАМАСу на півночі Гази випустили близько 25 ракет в ізраїльський повітряний простір, що розлютило ізраїльтян, які сподівалися, що після місяців війни можливості ХАМАСу з запуску ракет були знищені.
За словами високопоставленого ізраїльського чиновника, який побажав залишитися анонімним, щоб обговорити делікатне питання, останніми днями поліцейські і соціальні працівники уряду, керованого ХАМАСом, вийшли з укриття в Газі і Бейт-Хануні, двох північних містах, і намагаються підтримувати повсякденний порядок і відновити деякі соціальні послуги.
А вищі лідери ХАМАСу в Газі - включаючи пана Сінвара, Мохаммеда Дейфа і Марвана Іссу - залишаються на свободі.
Деякі ізраїльські політики кажуть, що Ізраїль міг би швидше перемогти ХАМАС і врятувати заручників, застосувавши більше сили. Вони кажуть, що більша агресія також може змусити ХАМАС звільнити більше заручників без постійного припинення вогню.
"Ми повинні чинити набагато більший тиск, - сказав Денні Данон, високопоставлений депутат від правлячої партії пана Нетаньяху "Лікуд". "Ми припустилися помилки, коли змінили спосіб своєї діяльності".
Але військові аналітики кажуть, що більша сила мало що дасть.
"Це не виграшна війна", - сказав д-р Кріг.
"Здебільшого, коли ви перебуваєте в програшній війні, ви усвідомлюєте це в певний момент - і відступаєте, - додав він. "А вони цього не зробили".
Пан Нетаньяху вважає, що все ще можливо досягти всіх цілей Ізраїлю, і відкинув ідею припинення війни.
"Припинення війни до того, як цілі будуть досягнуті, буде сигналом про слабкість", - сказав він у своїй промові в четвер.
