Північна Корея вже втратила близько 600 своїх військовослужбовців у війні на боці Росії проти України. Загальні втрати — вбитих і поранених — становлять понад 4700 осіб із загального контингенту в 15 000 солдатів. Про це у середу повідомили південнокорейські парламентарі, посилаючись на дані Національної служби розвідки Південної Кореї (NIS).
За словами депутата Лі Сон Ґюна, члена парламентського комітету з питань розвідки, за останні шість місяців північнокорейські війська демонструють помітне покращення бойових навичок. Усе завдяки використанню сучасного озброєння — зокрема дронів і зенітних ракет. «Після шести місяців участі у війні армія Північної Кореї стала менш недолугою, і її бойова здатність суттєво зросла», — зазначив він.
Це перше офіційне визнання Пхеньяном участі своїх військ у війні. За словами південнокорейських депутатів, Північна Корея підтвердила, що відправила війська на фронт за наказом Кім Чен Ина. Пхеньян також заявив про участь у «поверненні» під контроль Росії територій, які були тимчасово зайняті українськими силами.
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин спостерігає за курсантом, який вправляється на брусах під час його візиту до військової академії Канг Кона в Пхеньяні, Північна Корея, 25 лютого 2025 року, на цьому знімку, опублікованому Корейським центральним інформаційн. KCNA
Участь Північної Кореї у війні має не лише військове, а й стратегічне значення. За постачання живої сили, боєприпасів та ракет Пхеньян, ймовірно, отримав від Москви технологічну допомогу — зокрема у сфері шпигунських супутників, безпілотників та систем протиповітряної оборони. Це значно посилило військово-технічну співпрацю двох ізольованих країн, які перебувають під санкціями Заходу.
Особливо важливою для Росії стала допомога Північної Кореї на заході Курської області, де масове постачання артилерійських боєприпасів і ракетоносіїв дало Кремлю тимчасову перевагу на полі бою. За оцінками розвідки, саме завдяки північнокорейському ресурсу Москва змогла стабілізувати фронт на деяких ділянках.
Відомо, що тіла загиблих північнокорейських солдатів кремують у Курську перед відправленням назад у КНДР. Такий підхід дозволяє уникати поширення інформації про реальні масштаби втрат та не викликати суспільного обурення всередині Північної Кореї.
Окрім військових, за інформацією NIS, Північна Корея також направила до Росії близько 15 тисяч робітників. Хоча такі трудові ресурси офіційно заборонені санкціями ООН, режим Кіма активно використовує трудову міграцію як джерело валюти для власної економіки. Заробітки північнокорейських працівників, як правило, вилучаються державою, що дозволяє фінансувати армію та репресивний апарат.
Міжнародна спільнота жорстко критикує таку співпрацю між Росією та КНДР, наголошуючи на грубому порушенні міжнародного права та режиму санкцій. Україна та її західні союзники закликають до посилення тиску на Пхеньян і додаткових обмежувальних заходів, аби припинити втручання КНДР у конфлікт.
Зростання бойових можливостей північнокорейських військ, що проходять бойове «обкатування» в Україні, викликає занепокоєння і в регіоні Далекого Сходу. Адже такі навички можуть бути використані в майбутньому для ескалації на Корейському півострові або інших потенційних конфліктах.
За словами південнокорейських політиків, подальше ігнорування участі Північної Кореї у війні може мати глобальні наслідки: створення нового небезпечного альянсу двох авторитарних режимів, які обмінюють зброю, ресурси і технології — всупереч всім міжнародним нормам.
