Чи є в політиці місце для моралі?
У 2025 році війна в Україні перетворилася на фон для великої геополітичної гри, де ключові рішення ухвалюються не в Києві, а у Вашингтоні та Москві. Нинішній курс адміністрації Дональда Трампа дедалі більше свідчить про те, що для США Україна – не стратегічний партнер, а зручний ресурс для переговорів із Кремлем.
За останні тижні американський президент неодноразово давав зрозуміти, що бачить конфлікт в Україні не як війну між демократією та диктатурою, а як елемент глобального перерозподілу сфер впливу. Відсутність Києва на переговорах у Ер-Ріяді та спроби змусити українське керівництво погодитися на економічні поступки на користь США – ще один доказ того, що на кону стоїть не лише майбутнє України, а й нова архітектура світового порядку.
Україна як размінна монета: що стоїть за переговорами в Ер-Ріяді?
Учасниками закритих перемовин у столиці Саудівської Аравії стали представники США та Росії. Ні Україна, ні європейські союзники не були запрошені на ці консультації, що лише підтвердило побоювання Києва: Вашингтон і Москва обговорюють глобальну угоду, де Україна є лише елементом торгу.
Ключові моменти цих переговорів:
- Відновлення дипломатичних та економічних відносин США і РФ. Американська сторона погодилася на часткове зняття санкцій, якщо Кремль покаже готовність до діалогу.
- Обговорення майбутнього України без її участі. Позиція Трампа зводиться до того, що Україна має йти на компроміси, навіть якщо це означає втрату територій чи зміну керівництва.
- Економічні вимоги до Києва. США наполягають на передачі 50% прибутків від українських природних ресурсів як “відшкодування” за військову допомогу.
У підсумку, замість боротьби за демократію США почали розглядати Україну як актив, яким можна торгувати.
Делегація США, включаючи держсекретаря Марко Рубіо, сидить другий зліва, зустрічається з представниками Москви, включаючи російського міністра закордонних справ Сергія В. Лаврова (праворуч), у Саудівській Аравії у вівторок. Фото басейну Евелін Хокштайн
Москва і Вашингтон: що отримують сторони?
Росія, у разі реалізації домовленостей, отримує наступне:
- Послаблення економічних санкцій. Відновлення співпраці з американськими компаніями, повернення західних інвестицій та розмороження активів.
- Послаблення міжнародного тиску. Якщо США перестануть займати жорстку позицію, то й інші західні країни можуть переглянути свою політику.
- Фактичне визнання територіальних “змін”. Вашингтон не буде наполягати на повному поверненні окупованих територій Україні.
США, у свою чергу, отримують:
- Економічну вигоду. Угода передбачає повернення американських корпорацій до Росії та контроль над частиною українських ресурсів.
- Контроль над конфліктом. Білий дім зможе представити припинення війни як власний дипломатичний успіх.
- Зменшення військових витрат. Трамп неодноразово заявляв, що США не повинні фінансувати безпекові витрати Європи.
Таким чином, для обох сторін вигоди очевидні – на відміну від України, яка ризикує залишитися у програші.
Чому Європа має бути занепокоєна?
Європейські союзники України вже давно побоюються, що політика Трампа може підірвати загальну стратегію стримування Росії. Поступки Вашингтона Москві можуть стати каталізатором нових геополітичних криз:
- Росія отримає сигнал, що Захід готовий до компромісів. Це може підштовхнути Кремль до нових агресивних дій.
- Послаблення підтримки України. Якщо США переглянуть свою позицію, то частина європейських країн може зробити те саме.
- Підрив єдності НАТО. Політичний хаос у відносинах між Вашингтоном і Брюсселем може стати вигідним для Росії.
Реакція Європи буде критично важливою. Якщо європейські лідери не зможуть протистояти тиску США, це стане початком перегляду всієї системи безпеки континенту.
Україна: які можливі сценарії?
На сьогодні існує три можливі варіанти розвитку подій:
- США досягають угоди з Росією без участі України. Це означатиме поступки Києва та значні геополітичні зміни.
- Європа бере на себе роль головного союзника України. У цьому випадку Брюссель доведеться шукати нові механізми підтримки Києва без прямої участі Вашингтона.
- Україна чинить спротив і змушує Захід дотримуватися попередніх обіцянок. Це вимагає активної дипломатичної роботи, мобілізації суспільства та посилення тиску на партнерів.
Зрозуміло одне: Києву слід готуватися до нового етапу боротьби – не лише на полі бою, а й на дипломатичному фронті.
Те, що сьогодні відбувається в міжнародній політиці, може змінити баланс сил у світі. Якщо Україна буде виключена з процесу прийняття рішень, це стане тривожним сигналом для всіх малих і середніх держав: їхні інтереси можуть стати предметом торгівлі між великими гравцями.
Вашингтон і Москва будують нову систему відносин, і ця система може коштувати Україні її майбутнього. Але історія доводить: Україна вже неодноразово доводила, що здатна змінювати правила гри. Чи зможе Київ знову змусити Захід рахуватися з собою – залежить від дій української влади, армії та громадянського суспільства.
Висновок очевидний: боротьба ще далека від завершення. І якщо Україна хоче перемогти, їй потрібно не чекати рішень інших, а діяти самостійно, формуючи власні правила гри у цій геополітичній шахівниці.
