У четвер Україна та Росія здійснили черговий обмін військовополоненими, повідомили офіційні джерела з обох сторін. Це — один із небагатьох практичних результатів домовленостей, досягнутих під час переговорів у Стамбулі, які залишаються чинними попри загальну стагнацію у мирному процесі.
Президент України Володимир Зеленський опублікував фото звільнених українських захисників, які, з усмішками на обличчях і загорнуті в синьо-жовті прапори, повернулись додому. За словами глави держави, більшість із них перебували в полоні ще з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.
Координаційна рада з питань поводження з військовополоненими при уряді України уточнила, що всі звільнені українські військові були поранені або хворі. Їм буде надано необхідну медичну допомогу та психологічну підтримку. У російському міноборони заявили, що повернені до РФ полонені також направляються на лікування і реабілітацію.
Ні Київ, ні Москва не уточнили кількість обміняних полонених у цьому раунді. Така практика є типовою для останніх місяців, коли сторони воліють не публікувати точні цифри з міркувань безпеки або політичної доцільності.
Реакція українського військовополоненого після обміну на тлі нападу Росії на Україну в невідомому місці в Україні, 19 червня 2025 року. Прес-служба Президента України
Обміни військовополоненими стали рідкісним прикладом співпраці між сторонами в умовах повномасштабної війни. Вони відбуваються з використанням посередництва третіх країн або міжнародних організацій, зокрема Червоного Хреста. Водночас більшість інших напрямів переговорів залишаються замороженими.
Українська влада регулярно закликає до пришвидшення процесу повернення захисників, наголошуючи на нелюдських умовах утримання, тортурах і порушеннях Женевських конвенцій з боку РФ. Російська сторона звинувачення відкидає, попри численні докази, зокрема від правозахисних організацій та самих звільнених.
Цей обмін став черговим нагадуванням про масштаб трагедії війни, яка триває вже понад три роки. Українське суспільство продовжує боротися за кожного свого полоненого, не залишаючи теми повернення бійців із російського полону з порядку денного.
