Українська влада висловила рішучий протест проти рішення бельгійської компанії Euroclear списати 3 млрд євро, заморожених російських коштів, та передати їх на користь західних інвесторів, які внаслідок санкцій не могли отримати свої гроші з російських банків.
Ірина Мудра, заступник керівника Офісу Президента України, наголосила, що пріоритет має бути відданий постраждалим від війни, а не тим, хто свідомо входив у ризиковий російський ринок. Вона зауважила, що така практика формує враження невизначеності та манливості позиції ЄС щодо Москви, а також послаблює позиції країн, котрі намагаються утримати заморожені активи як головний важіль тиску на Росію.
Euroclear отримала згоду бельгійської влади у березні поточного року після зміни санкційного режиму Європейського Союзу наприкінці 2024-го. Таким чином, компанія змогла застосувати нові положення, що дозволяють виплати приватним інвесторам з використанням заморожених активів.
Більшість цих коштів належить Центральному банку Росії, але частина припадає й на приватних міноритарних власників. Саме ті інвестори, які звернулися до Euroclear, й отримають компенсації перед інвестуванням у російські цінні папери до запровадження санкцій.
У Києві вважають недопустимим, що Європейський Союз задовольняє претензії тих, хто добровільно вирішив вести бізнес із Росією, тоді як мільярди активів, заблоковані саме як санкційний інструмент, повинні першочергово бути спрямовані на відновлення зруйнованої інфраструктури та посилення обороноздатності України.
Мудра прямим текстом заявила: «Якщо приватні інвестори отримають компенсації раніше за жертв війни, це не буде справедливістю». За її словами, чинне міжнародне право зобов’язує агресора відшкодувати шкоду його жертвам, а не виплачувати дивіденди тим, хто працював у «високоризиковому середовищі».
Крім того, Ірина Мудра наголосила, що більшу частину заморожених активів утримує саме Російський центральний банк, й ці резерви є критично важливими для підтримки макроекономічної стабільності РФ. Вони були заблоковані одразу після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року – це найпотужніша санкція, спрямована на те, аби змусити Кремль відмовитися від війни. Українська сторона побоюється, що виплати меншим приватним інвесторам становлять небезпеку розбалансування всієї системи санкцій, адже це може створити прецедент повернення заморожених активів іншим кредиторам або позичальникам Росії, поки Москва продовжує війну.
У Міністерстві закордонних справ України також звернули увагу на потенційні наслідки для відносин з ЄС. Представник МЗС Микола Юрлов вказав, що виплата інвесторам «покладає ризик отримати поштовх до зняття санкційних обмежень» та створює скасований прецедент, коли інтереси корпоративного капіталу ставляться вище за інтереси жертв агресії та національних інтересів країн, що потерпають від війни. Він додав, що тепер українські дипломати мають посилено працювати над тим, щоби остаточно не допустити повернення жодного євро до Кремля, адже будь-які такі кроки Кремль може використати на закупівлю важкого озброєння, безпілотників чи матеріалів для виробництва ракет.
Паралельно представники Верховної Ради підкреслили, що наразі тривають наполегливі переговори всередині ЄС щодо того, щоб усі 300 млрд доларів (еквівалент величезного пакету заморожених активів) російських компаній і державних структур були перерозподілені на користь України. Однак рішення Euroclear вже відкрило хибну шпарину: якщо частина цих коштів переходить приватним інвесторам, то далі може піти більш масштабне «розморожування», яке підриває санкційний тиск та дає Кремлю певні фінансові лазівки.
Керівник комітету з питань фінансів та податкової політики у Верховній Раді Кіра Рудик заявила, що заморожені російські активи – це не резерв для бізнесу, а тимчасовий механізм посилення тиску на агресора. «Питання в тому, чому знову створюється враження, що корпоративні інтереси стоять вище за інтересами мільйонів українців, які сьогодні потерпають від обстрілів, руйнувань і втрат. Ми потребуємо цих коштів для відбудови критичної інфраструктури, для закупівлі боєприпасів, для підтримки соціальних виплат та оборонних програм», – наголосила вона.
Західні експерти також критикують рішення Euroclear. Джейкоб Кіркіґард, фахівець з санкцій Інституту міжнародної економіки Пітерсона у Вашингтоні, назвав дії «неймовірними» (mind boggling), адже першочерговою метою мала б бути підтримка України у її боротьбі, а не задоволення інтересів компаній, які вчасно не вивели свої інвестиції з РФ. За його влучним зауваженням, така практика демонструє, що європейські уряди можуть поступово відходити від принципу «максимального тиску» на Кремль, що створює значні ризики для подальшої підтримки Києва і посилення російської економіки.
У Брюсселі вже призначена зустріч на саміті ЄС у червні, де лідери країн обговорять продовження санкцій та нові кроки щодо заморожених активів. Українські дипломати та урядовці наполягають на тому, щоб це питання стало пріоритетним порядком денним: Україні потрібна чітка гарантія, що жоден євро не повернеться до Кремля і не буде використаний для фінансування агресії. Водночас до саміту існує ризик спроб з боку деяких країн-членів, головно Угорщини, заблокувати жорсткіші санкційні дії.
Між тим у Москві вже відреагували на критику Києва. Офіційний представник Кремля заявив, що виплатами Euroclear керує рішення ЄС, ухвалене дипломатичною більшістю, і що Росія не вбачає проблеми в тому, що заморожені активи отримують «постраждалі власники». За інформацією російських джерел, сам президент Володимир Путін вважає, що ці виплати – це лише перший етап, а далі ЄС почне поступово знімати обмеження з більшої частини активів, що дозволить РФ зміцнити економіку й продовжити війну.
Проте в українському уряді впевнені, що будь-яке повернення цих коштів до Росії є недопустимим. Міністерство фінансів України готує розрахунки, які демонструють, що інвестиція навіть у 10 млрд доларів із заморожених активів може забезпечити виготовлення десятків тисяч артилерійських снарядів, тисяч бронетранспортерів і сотень безпілотників для потреб фронту. До того ж, економічна відбудова зруйнованої інфраструктури разом із модернізацією виробництв вимагає мільярдних ін’єкцій уже цього року.
Отже, рішення Euroclear стати першим платником із заморожених російських активів стало точкою неповернення у відносинах між Києвом і Брюсселем. Українська влада й дипломатичні представники зараз активно лобіюють питання передачі всіх заморожених коштів Центрального банку РФ під контроль міжнародних фондів, які б спрямували їх виключно на відбудову та оборону України. Попри заклики з боку деяких європейських столиць, Київ не готовий змиритися з тим, що бізнес із Росією отримуватиме компенсації, тоді як на тлі триваючої агресії щодня гинуть тисячі мирних жителів і військових.
