Україна стоїть перед викликом переорієнтації на нові умови зовнішньої політики Сполучених Штатів, які можуть виникнути в разі повернення Дональда Трампа до Білого дому.
В умовах, коли війна з Росією триває вже третій рік, Київ намагається запропонувати майбутньому президенту США ідеї, які одночасно відповідають його політичним амбіціям і вигодам для американської економіки. Основна мета — переконати Трампа, що Україна — це не фінансовий тягар, а перспективний геополітичний і економічний актив.
Переконувати через прагматизм і вигоди
Українські офіційні особи й бізнесмени вбачають шанс у транзакційному підході Трампа до дипломатії. Київ пропонує не лише посилення ролі США в Європі через підтримку України, а й конкретні бізнес-можливості, які можуть зацікавити адміністрацію, відому своєю схильністю до ділових угод.
За словами колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, ключ до підтримки Трампа — це створення ситуацій, у яких допомога Україні стане демонстрацією сили та ефективності американської зовнішньої політики. “Якщо його мета — показати, що він кращий за Байдена, і завершити війну на вигідних для США умовах, то продавати Україну Росії не буде логічним кроком”, — зазначив Кулеба.
Ресурси як стратегічний інструмент
Україна активно наголошує на своїх природних багатствах, які можуть стати вигідними для американських компаній. Це стосується, зокрема, запасів природного газу, рідкоземельних металів, зокрема літію. Літій — ключовий компонент для виробництва батарей для електромобілів, і його стратегічне значення дедалі зростає. Один із найбільших літієвих родовищ розташований у центрі України, далеко від бойових дій, що робить його привабливим для інвесторів.
Володимир Васюк, експерт із промисловості, наголосив, що контроль над українськими запасами літію має стати пріоритетом для Заходу. “Контроль літію — це контроль над економікою майбутнього. Для західного світу краще, щоб ці ресурси залишалися у країні-партнері, як-от Україна”, — підкреслив він.
Мир через силу: новий меседж Києва
Українська стратегія також включає концепцію “мир через силу”, яку Київ прагне донести до Трампа. За словами радника Офісу Президента Михайла Подоляка, Україна повинна пояснити, що інвестування в підтримку Києва зараз дозволяє зупинити Росію без великих витрат і зміцнити глобальну позицію США.
“Витрати на допомогу Україні зараз — це інвестиція, яка повністю нівелює військовий потенціал Росії й забезпечує домінування Заходу в майбутньому”, — заявив Подоляк.
Трамп та Зеленський: новий підхід до персональних відносин
Експерти погоджуються, що значна частина успіху залежить від особистої взаємодії між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом. Президент України вже зробив кілька кроків у цьому напрямку. Зокрема, відбулася телефонна розмова одразу після перемоги Трампа на виборах, а також зустріч у вересні, під час якої Зеленський представив "план перемоги", що включає розділи про природні ресурси України.
“Зеленський має стати особистим посередником у переговорах із Трампом. Жоден інший лідер чи особистість не зможуть виконати цю роль”, — вважає Скотт Каллінан, представник американської організації Razom.
Складнощі на шляху: новий оточення Трампа
Попри обережний оптимізм, українські чиновники усвідомлюють, що Трамп повертається з новою командою, яка може бути менш схильною до підтримки Києва. Наприклад, віцепрезидент Джей Ді Венс раніше голосував проти надання допомоги Україні, а Ілон Маск, який надавав Україні супутниковий інтернет Starlink, неодноразово висловлював сумніви щодо участі США у війні.
Висновки та перспективи
Київ чітко усвідомлює, що утримання американської підтримки — це не лише дипломатичне завдання, а й економічний виклик. Стратегія України базується на прагматизмі: поєднання переконливих політичних аргументів із привабливими бізнес-пропозиціями.
Проте значна частина успіху залежатиме від того, наскільки майстерно Зеленський зможе взаємодіяти з Трампом і його командою.
Україна сподівається, що, використовуючи підхід “мир через силу” та підкреслюючи власну роль як геостратегічного партнера, вона зможе не лише утримати підтримку США, а й прискорити завершення війни на вигідних умовах.
