Українська оборонна промисловість після трьох років повномасштабної війни стала однією з найбільш загартованих у світі. Вона випробувала свої системи безпосередньо на полі бою й довела їхню ефективність. Проте на міжнародних виставках, зокрема на найбільшій європейській DSEI, присутні лише окремі компанії з України. Головна причина цього — державна заборона на експорт ключових видів озброєнь.
Офіційно Київ пояснює обмеження необхідністю уникнути дефіциту техніки на фронті та небажанням дати Заходу сигнал, що Україна продає зброю замість власної оборони. Проте виробники наголошують: дозволивши продаж, держава отримала б потужний поштовх для інновацій, додаткові податкові надходження та партнерські проєкти.
Особливо актуальною тема стала після нещодавніх російських атак дронами, які порушили повітряний простір Польщі. НАТО закликало посилити оборону Європи, і саме українські компанії могли б швидко наростити виробництво дронів для союзників. За оцінками експертів, у 2025 році Україна планує виготовити до 4 мільйонів дронів, тоді як уся Європа спроможна лише на десятки тисяч.
Перевага України полягає не тільки у масштабах, а й у ціні. Системи вітчизняного виробництва коштують у два-три рази дешевше за західні аналоги, а розвідувальні безпілотники — навіть у шість разів. Це створює значний економічний стимул для співпраці з українськими підприємствами.
Попри заборону, деякі компанії знаходять шляхи до кооперації. Так, Ukrspecsystems відкриває у Великій Британії завод із виробництва розвідувальних дронів на $250 мільйонів, а Skyeton спільно з британським партнером готує випуск ударних безпілотників. Утім, навіть ці проєкти гальмуються експортними обмеженнями, що не дозволяють передавати софт чи технології.
Водночас парадоксально, але через заборони уряд втрачає контроль над інтелектуальною власністю. Частина компаній створює міжнародні структури, щоб легально виводити нові розробки за кордон. Це, на думку експертів, шкодить державним інтересам і ускладнює майбутнє регулювання.
Тиск на уряд зростає. За даними профільної асоціації виробників дронів, 97% приватних компаній чекають на зняття обмежень. Вони готові постачати партнерам надлишкову продукцію та налагоджувати спільні підприємства. Представники парламенту визнають: аргументи, актуальні у 2022 році, втратили свою силу.
Наразі Міноборони працює над поступовим пом’якшенням правил, зокрема щодо продажу надлишкової техніки й нелетальних систем. Але конкретних термінів скасування заборони поки що немає. Експерти ж наголошують: затягування процесу шкодить не лише бізнесу, а й дипломатичному образу України, адже світ очікує від неї активнішого внеску в європейську безпеку.
Таким чином, Україна опинилася між двома цілями — забезпеченням фронту та виходом на глобальний ринок озброєнь. Чи зможе уряд знайти баланс, залежить не лише від внутрішньої політики, а й від готовності союзників підтримати український оборонний експорт у той час, коли саме він може стати вирішальним чинником у захисті всієї Європи.