Що сталося з фінансуванням: офіційні заяви і суть проблеми
Коли Україна лише підписувала багатомільярдну програму підтримки з Європейським Союзом — Ukraine Facility, вона сприймалася як ознака безумовної довіри, довгострокової підтримки та чіткого сигналу: ЄС бачить нашу країну як майбутнього повноцінного члена європейської родини. Проте нещодавня звістка про суттєве скорочення чергового траншу у 2025 році пролунала тривожним дзвоном.
Європейська комісія офіційно заявила: замість очікуваних 4,5 мільярда євро Україна отримає лише 3,05 мільярда. Причина — незавершеність трьох із шістнадцяти ключових реформ. І хоч із технічного боку це виглядає як виконання зобов’язань за правилами часткових виплат, за лаштунками ховається значно складніша картина.
Спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє уточнив: Україна сама звернулась із запитом на часткову виплату. Тобто наша влада усвідомлювала, що реформи не завершено, і тому не претендує наразі на повний обсяг коштів. Утім, це також демонструє реалії — не всі заявлені зміни встигли втілити в життя. Найбільший транш у рамках Ukraine Facility вимагає найбільшої відповідальності.
Три гальмівні реформи: децентралізація, АРМА та антикорупційне правосуддя
Ключові недопрацьовані реформи — це реформа децентралізації, зміни в роботі Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а також добір суддів Вищого антикорупційного суду. Саме ці елементи стали головною перешкодою на шляху до повного отримання коштів.
Реформа територіальної організації виконавчої влади — питання не лише управлінської ефективності, а й принципу субсидіарності, який є основоположним для європейського врядування. Запізнення з цим законом вказує на загальмованість процесів і брак політичного консенсусу.
Не менш болюче питання — функціонування АРМА, агентства, яке має управляти конфіскованими активами. Його реформування передбачає не лише оновлення законодавчої бази, а й очищення від системних зловживань і повернення довіри суспільства та міжнародних партнерів.
Але найбільш чутливою є третя реформа — прозорий і незалежний добір суддів антикорупційного суду. Тут уже на поверхню вийшли гучні скандали, які, як визнають джерела РБК-Україна, вплинули на рішення ЄС. Наявність політичного впливу або спроб дискредитації незалежних структур, таких як НАБУ і САП, неминуче відбивається на міжнародному іміджі України.
Політичні тіні над фінансуванням: роль антикорупційного скандалу
Неофіційна, але важлива причина затримки траншу — напруження довкола незалежності антикорупційної інфраструктури. Джерела повідомляють: окремі представники ЄС хочуть дочекатися розв'язання проблем навколо НАБУ і САП. Саме тому навіть зменшена сума надходитиме із затримкою.
Антикорупційна система — наріжний камінь довіри між Україною та Європейським Союзом. І навіть тимчасові збої в її роботі сприймаються не як внутрішня проблема, а як питання загальноєвропейської безпеки та ефективності використання фінансів.
Четвертий транш — найбільший у програмі. Він не тільки про цифри, а й про символічну межу між обіцянками та конкретними результатами. Фінансові партнери неодноразово підкреслювали, що готові підтримувати Україну стільки, скільки потрібно. Але лише за умови безперервного поступу.
І хоча 1,5 мільярда євро не списано остаточно, а лише "заморожено", сама ситуація стала попередженням: допомога — це не автоматичне рішення, а результат довіри, яка щодня має підтверджуватися діями.
Ukraine Facility: конструкція підтримки і стимул для перетворень
Ukraine Facility — не просто програма фінансової допомоги. Це стратегічний механізм, який має подвійне завдання: підтримати Україну під час війни і стимулювати масштабні трансформації для майбутнього.
50 мільярдів євро на 2024–2027 роки — безпрецедентна сума, яка свідчить про небувалу довіру до України. Кошти надходять у формі грантів та кредитів, а їх використання жорстко контролюється. Створено спеціальні інструменти звітності, оцінки прогресу, моніторингу виконання реформ.
Кожен транш несе в собі пакет умов — реформ, які необхідно реалізувати, щоб отримати наступну частину фінансування. Це перетворює фінансову допомогу на інструмент дії, на каталізатор змін, а не просто "пожертву" на проїдання.
У довгостроковій перспективі ЄС планує збільшити підтримку: у новому бюджетному циклі 2028–2034 років передбачено ще 100 мільярдів євро. Створення Українського фонду — ще один крок до закріплення довготривалої співпраці, в якій обидві сторони мають свої зобов’язання.
Що далі: шанс повернути довіру і повну суму
Незважаючи на теперішню затримку, Україна зберігає можливість отримати "заморожені" 1,5 мільярда до кінця року. Для цього необхідно не просто ухвалити закони чи створити комісії. Потрібно показати реальний, безкомпромісний рух вперед.
Успішне завершення реформ децентралізації, АРМА та добору антикорупційних суддів не лише розблокує кошти. Це стане сигналом, що Україна не сходить із обраного курсу, що навіть в умовах війни ми здатні будувати інституції європейського рівня.
Також важливо уникати повторення антикорупційних скандалів. Кожна подібна історія має ціну — не лише фінансову, а й репутаційну. Європа пильно стежить за тим, як Україна розв’язує ці внутрішні кризи.
Вибір — за нами. Ukraine Facility — це тест на зрілість, на спроможність до трансформацій, на вміння говорити одне, а робити інше. І, зрештою, на готовність відповідати за партнерські зобов’язання. Бо лише у взаємній довірі зростає справжня єдність — політична, економічна і людська.
