Після чергової хвилі російських повітряних атак на енергетичну інфраструктуру Україна готується збільшити імпорт природного газу на 30%, щоб компенсувати втрати у виробництві. Про це заявила міністерка енергетики Світлана Гринчук на пресбрифінгу в Києві, зазначивши, що обсяги додаткових постачань обговорюються з країнами «Великої сімки» (G7).
За її словами, російські удари завдали “значних” збитків об’єктам газовидобутку та енергомережам у прифронтових регіонах. Деталі пошкоджень не розголошуються з міркувань безпеки, однак міністерство підтвердило, що деякі регіональні газові підприємства зупинені або працюють на мінімальній потужності.
Російські атаки на енергетичну інфраструктуру тривають із 2022 року, але їхня інтенсивність різко зросла восени 2025-го. Удари спрямовані на газопереробні комплекси, компресорні станції та системи електропередач у східних і південних областях, де тривають бойові дії. Така стратегія Кремля має на меті підірвати енергетичну стабільність України напередодні зими.
За оцінками уряду, цього сезону попит на газ для опалення зросте на 15–20%, тоді як внутрішній видобуток може знизитися на третину. У зв’язку з цим Міністерство енергетики розглядає варіант збільшення закупівель зрідженого природного газу (LNG) через європейські термінали. Зокрема, йдеться про використання потужностей Польщі, Словаччини та Хорватії.
Гринчук наголосила, що Київ веде активні переговори з партнерами з G7, щоб забезпечити стабільне фінансування та технічну підтримку для енергетичного сектору. “Ми маємо узгоджені плани з нашими союзниками щодо резервних обсягів імпорту. Україна готова діяти швидко, щоб уникнути дефіциту газу взимку,” — зазначила міністерка.
Україна вже використовує різноманітні маршрути імпорту енергоносіїв — через реверсні поставки з Польщі та Словаччини, а також зберігання газу в українських підземних сховищах, що залишаються одними з найбільших у Європі. Однак регулярні ракетні обстріли ускладнюють транспортування і створюють ризики для логістики постачань.
За словами експертів енергетичного ринку, збільшення імпорту газу на 30% означатиме додаткові 1,5–2 мільярди кубометрів палива, що дозволить компенсувати втрати виробництва та покрити пікове споживання в опалювальний сезон. Основна частина обсягів може надходити від європейських трейдерів за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку.
Росія, своєю чергою, послідовно атакує енергетичну систему України як елемент гібридної війни. Після невдач на фронті Кремль зосередився на руйнуванні критичної інфраструктури, прагнучи створити гуманітарну кризу та послабити тилові ресурси Києва. За даними аналітиків, лише у вересні 2025 року зафіксовано понад 80 ударів по об’єктах енергетики, зокрема в Полтавській та Харківській областях.
Попри це, українська енергосистема залишається стійкою. Завдяки допомозі західних партнерів, країна вже отримала понад 200 одиниць обладнання для ремонту газових і електричних станцій, а також нові генератори та трансформатори. Європейська комісія планує запровадити механізм швидкої підтримки енергетичної інфраструктури України, що дозволить фінансувати аварійні ремонти протягом 48 годин після атак.
Аналітики наголошують, що збільшення імпорту газу є тимчасовим рішенням, поки уряд не відновить повністю видобуток на внутрішніх родовищах. Зокрема, «Укргазвидобування» працює над відновленням свердловин у Полтавській області, а також над проектом розширення зберігання газу в Західній Україні. Це допоможе створити додатковий буфер для майбутніх криз.
Європейські союзники підтримують плани України щодо диверсифікації джерел постачання. Польща вже запропонувала Києву розширення пропускної здатності газового інтерконектора між двома країнами, а Литва — можливість використовувати LNG-термінал у Клайпеді. Такі рішення зміцнюють енергетичну інтеграцію України з ЄС, що є ключовим елементом у планах довгострокової енергетичної незалежності.
На думку фахівців, наступні місяці стануть вирішальними для енергетичної безпеки України. Якщо країна зможе стабілізувати імпорт, забезпечити ремонт пошкоджених об’єктів і зберегти енергетичну дисципліну серед споживачів, вона успішно пройде зиму навіть за умов нових російських атак.
“Росія намагається зробити холод зброєю, але цього разу ми готові,” — сказала Гринчук, підсумовуючи результати зустрічі з представниками країн G7. Її слова стали символом енергетичної стійкості України, яка перетворює кризу на шанс для технологічного оновлення й стратегічного партнерства з Європою.
