Україна входить у новий етап енергетичної кризи. Російські війська різко підсилили обстріли енергетичної інфраструктури, вражаючи одночасно об’єкти генерації та високовольтні мережі. Це створює глибокий дефіцит електроенергії, який неможливо компенсувати лише внутрішніми ресурсами в короткі строки.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила про запровадження додаткових обмежень на використання електроенергії та розширення можливостей імпорту. За її словами, енергосистема України працює на межі, а пріоритетом стає забезпечення населення та критичної інфраструктури, а не другорядного та декоративного освітлення.
Влада прямо заявляє, що додаткове освітлення фасадів, парків, торгових центрів і зовнішньої реклами не може залишатися нормою в умовах війни. Містам рекомендують максимально скоротити підсвітку вулиць і будівель, аби вивільнити ресурс для житлового сектору та гарантувати базові потреби громадян у теплі, воді та зв’язку.
Ситуація у Києві особливо показова. За даними енергетичного відомства, одночасно без світла залишаються до п’ятдесяти відсотків споживачів столиці. Фактично Київ живе в режимі постійних віялових відключень, а графіки, оприлюднені напередодні, часто змінюються у форматі екстрених рішень.
Енергетична інфраструктура зазнає комбінованих ударів: росіяни атакують як великі теплоелектростанції й підстанції, так і магістральні лінії електропередачі. Навіть там, де генерація технічно можлива, ушкодження мереж змушують операторів обмежувати потужність, щоб уникнути некерованих аварій і каскадних відключень.
Жінка переходить вулицю під час відключення електроенергії після того, як критична цивільна інфраструктура була пошкоджена нещодавніми російськими ракетними та дронними атаками в рамках російського вторгнення в Україну, Київ, Україна, 9 грудня 2025 року — Гліб Гараніч
Попри триваючу війну, три українські атомні електростанції залишаються головною опорою енергосистеми України, забезпечуючи понад половину виробництва електроенергії. Однак через пошкоджені лінії видачі потужності вони змушені працювати нижче номінальних можливостей, що ще більше поглиблює дефіцит у пікові години споживання.
Через обриви ліній та обмеження у розподільчих мережах відключення електроенергії автоматично тягнуть за собою перебої з теплопостачанням і водою. Насоси, котельні та теплопункти не можуть працювати стабільно, і це створює додаткові ризики для населення в опалювальний сезон, особливо в багатоповерхових районах.
Жителі Києва та області за останній тиждень отримують електроенергію в середньому близько десяти годин на добу. Решту часу домогосподарства живуть за рахунок генераторів, павербанків та альтернативних джерел, якщо вони є. Такий режим виснажує і людей, і бізнес, але поки що іншого варіанту збалансувати енергосистему немає.
Кабінет Міністрів уже скоротив перелік споживачів, які мають право на безперервне електропостачання. У пріоритеті залишаються лікарні, об’єкти критичної інфраструктури, окремі навчальні заклади та оборонно-промисловий комплекс. Усі інші, навіть державні структури, мають готуватися до відключень нарівні з населенням.
Одночасно уряд розширює можливості для імпорту електроенергії з країн ЄС. Державні компанії отримують право закуповувати додаткові обсяги, аби розвантажити енергосистему України у години максимального споживання. Ідеться не про повну заміну власної генерації, а про тимчасову подушку безпеки для проходження найважчого періоду.
Рішення про імпорт електроенергії має і стратегичний вимір. Воно показує, що Україна дедалі глибше інтегрується до європейського енергетичного простору, використовуючи наявні міждержавні перетини не лише для експорту, як це було раніше, а й для компенсації дефіциту в умовах масованих обстрілів.
Люди використовують ліхтарики, коли йдуть пішки під час відключення електроенергії після того, як критична цивільна інфраструктура була вражена нещодавніми російськими ракетними та дронними атаками в умовах російського вторгнення в Україну, Київ, Україна, — Гліб Гараніч
Російські удари по енергетиці мають чітку військово-політичну логіку. Кремль намагається перетворити дефіцит електроенергії на інструмент тиску на цивільне населення, послабити моральний стан суспільства та створити додатковий тиск на владу. Це продовження стратегії енерготерору, випробуваної у попередні зимові сезони.
Водночас Україна продемонструвала певну стійкість енергосистеми. Після торішніх масованих атак інфраструктура зазнала модернізації, а енергетичні компанії відпрацювали алгоритми оперативного ремонту та перекидання потужностей. Однак нинішній масштаб і частота ударів знову наближають систему до критичної межі.
Ключовим викликом залишається швидкість ремонтів. Пошкодження високовольтних ліній та підстанцій вимагає часу, техніки й захищених умов роботи. На багатьох ділянках бригади працюють під загрозою повторних обстрілів, що змушує відкладати відновлення, доки не буде мінімізовано ризики для персоналу.
Як і торік, енергетична безпека напряму залежить від поведінки споживачів. Уряд та оператори закликають громадян переносити використання енергоємних приладів на нічні години, вимикати зайве освітлення та слідкувати за оновленими графіками. Навіть кілька відсотків економії можуть зменшити тривалість віялових відключень.
Підготовка до зими фактично триває вже в режимі бойових дій. Інфраструктура, яку ще влітку ремонтували та підсилювали, сьогодні знову перебуває під ударами. У таких умовах довгострокове планування обмежене, а енергетики змушені працювати у режимі постійної адаптації до нових ушкоджень і змін конфігурації мереж.
На міжнародному рівні ситуація в енергетиці стає ще одним аргументом для прискорення військової допомоги. Чим довше Росія зберігає можливість бити по енергетичній інфраструктурі ракетами та дронами, тим тривалішим буде режим відключень. Тому постачання систем ППО напряму пов’язане із тим, як Україна пройде цю зиму.
Курьер використовує світло велосипеда для освітлення під час відключення електроенергії після того, як критична цивільна інфраструктура була вражена нещодавніми російськими ракетними та дронними атаками в рамках російського вторгнення в Україну, Київ, Укр — Гліб Гараніч
Міста та громади паралельно інвестують у локальні рішення. Йдеться про генератори для критичних об’єктів, системи резервного живлення для водоканалів, лікарень і шкіл, а також про розвиток малої генерації, включно з сонячними станціями та накопичувачами енергії. Усе це зменшує навантаження на централізовану енергосистему України.
Проте навіть за наявності таких рішень країна входить у найважчий відрізок сезону з суттєвими ризиками. Масовані обстріли, холод, збільшене споживання, обмежена потужність і необхідність ремонтувати мережі паралельно створюють ситуацію, коли будь-яка нова атака може погіршити баланс і збільшити тривалість відключень.
У цих умовах рішення уряду скоротити перелік об’єктів з безперервним енергопостачанням виглядає вимушеним, але логічним. Чим менше винятків із загальних правил, тим легше рівномірно розподіляти наявну потужність між регіонами й уникати повного колапсу на окремих ділянках мережі.
Для населення це означає, що режим обмежень триватиме не дні, а тижні, а можливо й місяці. Планування побуту з урахуванням графіків, створення власних запасів води, тепла та автономного живлення стають елементами базової безпеки, а не лише тимчасовою незручністю. Це нова реальність воєнного часу.
Водночас Україна не відмовляється від довгострокової мети – відновлення та модернізації енергетичної інфраструктури. Після завершення активної фази війни країна отримає шанс перебудувати енергетику за сучасними стандартами, посилити децентралізацію генерації та інтегруватися до європейських ринків на якісно новому рівні.
Сьогодні ж пріоритет один – зберегти працездатність енергосистеми та пройти зиму без неконтрольованого блекауту. Для цього потрібні злагоджені дії уряду, енергетиків, міжнародних партнерів і самих споживачів. Від цього залежить не лише комфорт, а й обороноздатність, економіка і здатність країни продовжувати боротьбу.
