1 січня 2025 року завершився транзит російського газу через територію України, що ознаменувало кінець енергетичного маршруту, який проіснував понад півстоліття. Україна відмовилася продовжити угоду з Росією, яка дозволяла транспортувати газ до європейських країн через її територію навіть після початку повномасштабної війни у 2022 році.
Як повідомляє газета Дейком, компанія "Газпром" у своєму заявленні на Telegram підтвердила припинення постачання, посилаючись на неможливість продовження угоди через позицію української сторони.
Політичне рішення з історичними наслідками
Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що припинення транзиту є важливим історичним кроком. «Росія втрачає свої ринки та зазнає фінансових збитків. Європа вже ухвалила рішення відмовитися від російського газу», – зазначив міністр у своєму повідомленні.
Попри війну, яка триває з 2022 року, Україна дозволяла транспортувати російський газ до Європи, отримуючи доходи від транзиту. Це підкреслювало складність повного розриву зв’язків між сторонами навіть у стані конфлікту.
Реакція європейських країн та нові виклики
Європейський Союз уже зменшив залежність від російського газу, але припинення транзиту через Україну все одно створює нові виклики. Деякі аналітики застерігають про можливість нової енергетичної кризи, враховуючи зміну маршрутів постачання.
Словаччина, один із головних споживачів газу, що проходив через Україну, стала осередком напруженості. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, відомий своєю залежністю від російського газу, був розкритикований президентом України Володимиром Зеленським за відсутність чіткої позиції щодо енергетичної безпеки.
Ця напруга підкреслює складність гармонізації позицій всередині ЄС щодо залежності від російських енергоресурсів.
Газовик проходить між трубами компресорно-розподільчої станції газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород, приблизно за 30 км (19 миль) від південно-західного російського міста Курська, 4 січня 2006 року. Сергій Карпухін
Геополітичні наслідки
Рішення України відмовитися від транзиту газу стало черговим кроком у десятирічній напрузі, розпочатій з анексії Криму у 2014 році. Воно також підтверджує наміри Києва повністю розірвати економічні зв’язки з Москвою.
Європейський Союз після вторгнення Росії в Україну у 2022 році прискорив пошук альтернативних джерел енергії. Розширення імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) із США, Катару та інших країн, а також збільшення поставок з Норвегії стали ключовими заходами.
Економічні втрати для Росії та України
Росія зазнає значних фінансових втрат через припинення транзиту. За оцінками, обсяг транспортування газу через Україну становив близько 40 мільярдів кубометрів щороку, а доходи від продажу газу через цей маршрут були важливим джерелом прибутку для "Газпрому".
Україна також втратить до $1 мільярда щорічного доходу від транзитних зборів, однак цей крок підкреслює її рішучість у боротьбі з російською агресією. Для компенсації втрат Київ уже розглядає можливості збільшення тарифів на внутрішнє транспортування енергоресурсів.
Новий етап у європейській енергетичній політиці
Відмова від російського газу через Україну є важливим сигналом для європейських країн щодо необхідності прискорення енергетичного переходу. Інвестиції в зелений водень, відновлювані джерела енергії та розширення інфраструктури для імпорту ЗПГ стають ключовими пріоритетами.
Цей історичний розрив символізує завершення епохи, коли російський газ був основою енергетичної системи Європи. Однак він також підкреслює виклики, які залишаються перед країнами ЄС, Україною та її міжнародними партнерами у досягненні енергетичної незалежності та безпеки.
Макет газопроводу та логотип «Газпрому», 18 липня 2022 року. Дадо Рувік
