Російський газ, який десятиліттями транспортувався радянськими трубопроводами через Україну до Європи, припинив свій шлях 1 січня. Газпром, головний постачальник газу з Росії, заявив, що потік зупинився о 05:00 за Гринвічем, після того як Київ відмовився продовжити транзитну угоду.
Як повідомляє газета Дейком, це рішення знаменує кінець епохи, коли Москва домінувала на європейських енергетичних ринках.
Ця подія, хоч і прогнозована, суттєво не вплине на ціни для споживачів у Європейському Союзі. На відміну від 2022 року, коли зменшення поставок з Росії спричинило рекордне зростання цін, поточний стан газового ринку залишається стабільним.
Останні покупці російського газу, такі як Словаччина та Австрія, заздалегідь організували альтернативні поставки. Водночас Угорщина продовжуватиме отримувати газ через "Турецький потік", прокладений дном Чорного моря.
Вплив на регіон та альтернативні джерела
Рішення про припинення транзиту також позначилося на невизнаній республіці Придністров'я, де відключили опалення та гарячу воду через припинення поставок. Місцева енергетична компанія Tirasteploenergo закликала мешканців утеплити житла та використовувати електрообігрівачі.
Європейська комісія запевнила, що підготувалася до такого сценарію. Представник Комісії заявив: «Європейська газова інфраструктура достатньо гнучка для забезпечення газом неросійського походження». Зокрема, з 2022 року було суттєво збільшено імпорт зрідженого природного газу (ЗПГ) з Катару, США та інших країн.
До початку війни в Україні Росія контролювала близько 35% європейського ринку газу. Однак за останні роки ЄС різко скоротив свою залежність від російських енергоресурсів, збільшивши закупівлі газу з Норвегії та інших країн.
Українська позиція та фінансові втрати
Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив: «Це історична подія. Росія втрачає ринки та зазнає фінансових збитків». Проте для України це рішення також означає втрату до $1 мільярда щорічних доходів від транзитних зборів.
Для компенсації дефіциту уряд збільшив тарифи на транспортування газу для внутрішніх споживачів у чотири рази, що може коштувати українській промисловості понад 1,6 мільярда гривень (приблизно $38,2 мільйона) щороку.
Російський Газпром втрачатиме близько $5 мільярдів доходів від продажу газу. Це суттєвий удар для компанії, яка вже переживає скорочення ринків через міжнародні санкції та економічний тиск.
Ринок Європи та перебудова постачання
На піку у 2018 році російські газопроводи доставляли до Європи рекордні 201 мільярдів кубометрів газу. Однак у 2023 році цей показник впав до 15 мільярдів кубометрів через Україну, порівняно з 65 мільярдами у 2020 році.
Після вибуху газопроводу "Північний потік" у 2022 році та закриття маршруту через Білорусь Європа зосередилася на пошуку нових шляхів поставок. Словаччина та Австрія замінили російський газ постачанням через Німеччину та Угорщину.
Проте додаткові витрати на транспортування можуть підвищити загальну вартість енергоресурсів для споживачів цих країн.
Глобальний контекст
Енергетична криза, спричинена війною в Україні, змусила Європу прискорити перехід на альтернативні джерела енергії. Будівництво нових терміналів для ЗПГ та розвиток зеленої енергетики стали ключовими напрямами європейської політики.
Завершення транзиту через Україну символізує глибокі зміни в енергетичному балансі Європи, які вплинуть на глобальні енергетичні ринки. Для Росії це рішення стане ще однією сторінкою втрати її впливу на європейську економіку.
