Україна зробила важливий крок у зміцненні державного управління, призначивши нового керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ). Після кількох тижнів затримки уряд нарешті затвердив кандидатуру Олександра Цивінського — колишнього антикорупційного слідчого, який пройшов поліграф і отримав підтримку міжнародної конкурсної комісії. Це призначення — не просто кадрове рішення, а сигнал Заходу про серйозність намірів Києва реформувати державу, очистити економіку від тіньових схем і продовжити курс до вступу в ЄС.
Призначення Цивінського відбулося в критичний момент. Західні кредитори, включно з Європейською комісією та Міжнародним валютним фондом, давно наполягали на заповненні цієї вакантної посади. Український уряд, який прагне отримати нові транші фінансової допомоги в умовах затяжної війни з Росією, опинився перед необхідністю продемонструвати реальні результати у сфері управління.
Цивінський — фігура компромісна, але водночас послідовна. Його професійна кар’єра пов’язана з антикорупційними структурами, що викликає обережний оптимізм серед громадськості та західних партнерів. Саме він має повернути довіру до інституції, яка, попри високий потенціал, досі не змогла ефективно виконувати свої функції.
Прем'єрка Юлія Свириденко, яка нещодавно очолила уряд, зробила це призначення своїм першим значущим кроком. Вона підкреслила, що нова команда зосередиться на захисті підприємництва, боротьбі з перевищенням повноважень силовиків та ліквідації бюрократичних перепон, які заважають розвитку економіки під час війни.
Окрема увага приділяється тіньовим схемам — саме вони, на думку Свириденко, є основною загрозою економічній безпеці країни. Прозорість і партнерство між бізнесом і державою мають стати базою для подальших змін.
Європейська комісія, яка неодноразово звертала увагу на затримку з призначенням, привітала рішення українського уряду. Для Брюсселя це позитивний сигнал, що Україна не лише декларує реформи, а й починає їх реалізовувати на практиці. Саме такі дії визначатимуть подальший прогрес у євроінтеграції.
На фоні російської агресії, війни на виснаження та гібридних загроз економічного характеру, функціонування БЕБ як повноцінного органу — критично важливе. Його ефективність впливатиме не лише на внутрішній економічний порядок, а й на зовнішньополітичну репутацію України.
Проте викликів залишається чимало. Переформатування БЕБ потребує не лише нового очільника, а й оновлення кадрового складу, зміни підходів до аналітики, діджиталізації процесів та активної взаємодії з бізнес-спільнотою. Без цих факторів орган ризикує залишитися черговим “антикорупційним мертвим тілом” з гучною назвою, але без реальних результатів.
Очікування від Цивінського великі. І не лише через війну. Роль Бюро полягає у моніторингу економічних загроз, попередженні фінансових злочинів, боротьбі з ухиленням від податків, фінансуванні тероризму та корупції у державних закупівлях. Це означає, що кожне упущення чи скандал в межах повноважень БЕБ відтепер матиме не лише внутрішній, а й міжнародний резонанс.
Захід очікує конкретики: арештів, справ, судових рішень, стягнутих збитків. Символічні дії більше не працюють. Україна має бути не просто жертвою агресії, а й прикладом успішної боротьби з системними внутрішніми проблемами.
У підсумку, призначення Олександра Цивінського — це тест на здатність державної машини України самоочищуватися. Від результатів його роботи залежить не лише доля конкретного органу, а й ширший контекст — від обсягу західної допомоги до швидкості євроінтеграції. І в цьому контексті Україна не має права на помилку.
