Це рішення підкреслює відданість України демократичним принципам, незважаючи на зовнішній тиск з боку США та Росії.
У зв’язку з невпинним військовим конфліктом, який триває з лютого 2022 року, українські законодавці опинилися перед важким вибором: провести нові вибори або продовжити воєнний стан, що є необхідною умовою для мобілізації сил та збереження державної безпеки. Парламентський спікер Руслан Стефанчук заявив, що продовження воєнного стану – це практичне і юридичне рішення, адже в умовах часткової окупації та постійних бойових дій організація вільних і справедливих виборів наразі є нереалістичною.
Стефанчук наголосив:
«Україна завжди була, є і буде демократичною країною. Наша відданість демократичним цінностям відрізняє нас від Російської Федерації, де політична опозиція була ліквідована, а вибори – інструментом контролю. Ми не дозволимо жодному чиннику вплинути на наш демократичний вибір, але в умовах війни майбутні вибори не можуть бути проведені без належних гарантій безпеки та організаційних умов».
Практичні та юридичні перешкоди
В умовах воєнного стану, який в Україні може продовжуватися кожні 90 днів через потребу у регулярному підтвердженні мобілізаційних повноважень, організація виборів стає надзвичайно складною задачею. Україна перебуває у стані постійної загрози: територія країни частково окупована, а бойові дії охоплюють фронт довжиною близько 1 000 км. Значна частина населення, досягаючи п’ятого відсотка від передвоєнного числа близько 44 мільйонів, стала внутрішньо переміщеною особою, а ще понад 4 мільйони українців проживають у країнах Європейського Союзу. Це створює величезні виклики для організації виборчого процесу, адже державі необхідно не лише провести голосування, але й забезпечити безпеку, протидіяти маніпуляціям і відновити всю інфраструктуру, пов’язану з виборчим процесом.
Незважаючи на те, що під час повномасштабного вторгнення Росії до України з’явилися численні заяви, спрямовані на швидке проведення виборів, реалії сучасного стану країни свідчать про інше. Стефанчук підкреслив, що проведення як місцевих, так і парламентських і президентських виборів одночасно є теоретично неможливим. «Навіть з теоретичної точки зору, проведення всіх виборів одночасно є нереалістичним», – зазначив він, вказуючи на численні технічні, організаційні та фінансові труднощі, які постають перед державою.
Демократія під час війни
Незважаючи на складну ситуацію, українські лідери твердо стоять на позиціях демократії. Стефанчук розповів, що навіть продовжуючи воєнний стан, уряд вже веде роботу над підготовкою до майбутніх виборів, хоча ці процеси перебувають на початковій стадії. Він наголосив, що підготовка до майбутніх виборів потребуватиме створення нового законодавчого механізму, який регламентуватиме терміни, правила та процедури голосування. Також необхідно врахувати, що в умовах війни до 800 тисяч потенційних виборців перебувають у формі військової служби, а майже п’ять мільйонів громадян – це внутрішньо переміщені особи, що додає додаткових труднощів у проведенні виборів.
«Ми розуміємо, що навіть після завершення конфлікту відновлення виборчого процесу стане величезним викликом. Нам доведеться буквально створювати інфраструктуру демократії з нуля, – сказав Стефанчук. – Ми повинні гарантувати, що кожен голос буде зафіксований, а кожен виборець отримає можливість вільно висловити свою думку, незважаючи на те, що війна ще триває».
Протистояння зовнішньому тиску
Водночас міжнародний тиск також грає свою роль. США та Росія, попри численні дипломатичні зусилля, тиснуть на Україну з різних боків. З одного боку, президент Дональд Трамп наполягає на швидкому припиненні бойових дій і проведенні нових виборів, що, за його словами, мало б стати вирішальним кроком до встановлення миру. Проте переговори щодо припинення вогню знаходяться в стадії застою, адже Росія не готова до повноцінного перемир’я. Масові атаки, зокрема недавній удар по місті Кривий Ріг із загибеллю 20 осіб, продовжують підривати будь-які сподівання на швидке врегулювання конфлікту. Президент Трамп не приховує свого обурення через постійні порушення режиму припинення вогню, а його риторика додає невизначеності у політичному просторі.
З іншого боку, Росія, намагаючись дискредитувати український уряд, систематично малює портрет влади у Києві як нелегітимної. Зокрема, після вторгнення у 2022 році російські чиновники регулярно звинувачують українську владу та президента Володимира Зеленського у порушенні прав людини і недотриманні принципів демократії. Проте Стефанчук рішуче протистоїть цим звинуваченням, наголошуючи, що лише справжня демократія здатна вистояти навіть у найскладніших умовах.
Фінансові та організаційні виклики
Проведення виборів в умовах воєнного стану – це не лише політична, а й надзвичайно складна фінансова задача. До того ж, перед Україною стоять завдання з відновлення виборчої інфраструктури, яка була частково зруйнована війною. За попередніми підрахунками, організація виборів в мирний час коштувала близько 4 мільярдів гривень. У нинішніх умовах ця сума може зрости в рази, оскільки крім витрат на проведення кампаній і голосування, потрібно гарантувати безпеку виборчого процесу і попередити спроби маніпуляції з боку ворога.
Незважаючи на всі труднощі, український уряд і парламент розуміють, що саме проведення вільних виборів є одним із ключових чинників відновлення довіри до державних інституцій. В умовах, коли країна знаходиться під постійною загрозою, кожен крок, спрямований на збереження демократичного курсу, має особливе значення.
Соціальні наслідки та майбутні перспективи
Продлення воєнного стану, на думку законодавців, є необхідним заходом для забезпечення обороноздатності та стабільності країни. Проте це рішення має далекосяжні соціальні наслідки. Мільйони українців, змушених покинути свої домівки, постійно живуть у стані невизначеності, а обмеження, пов’язані з воєнним станом, негативно впливають на повсякденне життя. Тим не менше, законодавці переконані, що лише через збереження дисципліни та організованості у воєнний час можна підготувати ґрунт для майбутнього відновлення держави і проведення справедливих виборів.
За словами Стефанчука, «наша головна мета – зберегти демократичні принципи, навіть якщо це тимчасово означає відтермінування виборів». Водночас, експерти вже працюють над підготовкою законопроєкту, який регламентуватиме проведення майбутніх виборів. Цей процес охоплює численні питання: від визначення часу голосування до гарантування захисту прав виборців і протидії можливим маніпуляціям. Незважаючи на те, що остаточне рішення щодо організації виборчого процесу поки що не прийнято, українські законодавці впевнені, що стабільність і безпека мають бути першорядними умовами для будь-яких майбутніх реформ.
Підсумок
Україна опиняється у важкій ситуації, де проведення виборів стає недосяжним завданням через військові дії, окупацію та численні внутрішньо переміщені особи. Продовження воєнного стану, що затверджується кожні 90 днів, наразі є єдиним способом зберегти національну безпеку та мобілізувати військові ресурси. При цьому, українські лідери наголошують на незмінній відданості демократичним принципам, які відрізняють їх від російської моделі влади. Незважаючи на зовнішній тиск і суперечливі заяви з боку США та Росії, уряд залишається впевненим, що лише через поступове відновлення демократичного процесу, навіть за умов воєнного стану, можна забезпечити майбутнє країни.
Підготовка до майбутніх виборів уже почалася, але перед урядом стоять численні виклики, включаючи необхідність створення нової законодавчої бази, відновлення виборчої інфраструктури та забезпечення безпеки виборчого процесу. Всі ці заходи спрямовані на те, щоб, незважаючи на тимчасову відсутність можливості провести вибори, надалі Україна змогла повернутися до нормального функціонування демократії.
Таким чином, продовження воєнного стану є тимчасовим, але необхідним кроком для збереження державної стабільності та обороноздатності країни. Поки триває війна, проведення справедливих і вільних виборів стає практично неможливим завданням. Проте українські законодавці вже працюють над тим, щоб, як тільки ситуація дозволить, створити умови для відновлення демократичного процесу та проведення виборів, які відповідають усім міжнародним стандартам. Це стратегічне рішення є виразом віри в те, що демократія, незважаючи на всі труднощі, завжди має перемагати, а майбутні вибори стануть символом відновлення та нової надії для України.
