Початок кінця: чому 10 копійок втрачають актуальність
Монета номіналом 10 копійок, яка десятиліттями була звичним атрибутом у кишенях українців, поступово втрачає свою роль у фінансовому житті країни. Сигналом до цього стало офіційне повідомлення Національного банку України, який заявив про намір поступово виводити з готівкового обігу ці монети. Вони більше не виконують суттєвої функції у розрахунках за товари та послуги, не становлять реальної потреби для сфери торгівлі та майже зникли з гаманців пересічних громадян.
Сучасні готівкові операції дедалі рідше потребують розмінної монети такого дрібного номіналу. Грошовий обіг змістився в бік більших сум, а на фоні інфляційних процесів 10 копійок уже давно не мають реальної купівельної спроможності. Більше того, багато українців вважають такі монети тягарем, що тільки накопичується у домашніх скарбничках чи губиться в закутках гаманця.
Наразі НБУ зазначає, що монети номіналом 50 копійок ще користуються попитом, особливо в торгівлі, тому їх вилучення не планується. А от десятки — лише умовно залишаються у грі. Проте насправді їхня роль уже давно стала символічною. Вилучення цих монет — логічний крок у напрямі оновлення готівкового обігу та зменшення адміністративних витрат.
Національний банк очікує, що припинення карбування, оброблення, транспортування та зберігання монет дозволить зекономити значні ресурси. Це крок не лише фінансово обґрунтований, а й такий, що відповідає сучасним тенденціям спрощення платіжної інфраструктури.
Вилучення монет: технічні деталі та етапність
Починаючи з 1 жовтня 2025 року, в Україні може стартувати процес поступового вилучення монет номіналом 10 копійок. Йдеться не про миттєве вилучення чи заборону їх використання, а про плавний і організований перехід до нових принципів готівкового обігу. Це рішення дозволить не створювати стресових ситуацій для бізнесу і громадян, а також забезпечити адаптацію до нових правил.
Карбування монет номіналом 10 копійок буде припинено, що означає — нові екземпляри не надходитимуть в обіг. Банки також припинять повернення таких монет у касовий обіг: усі одиниці, які надходитимуть від клієнтів, передаватимуться до НБУ для подальшої утилізації.
Водночас монети, що вже перебувають в обігу, залишатимуться законним платіжним засобом. Люди зможуть використовувати їх у торгівельній мережі, якщо мають бажання, а продавці можуть видавати решту десятками, якщо вони ще є в касі. Регулятор не вводить жорстких обмежень на використання цих монет — принаймні до ухвалення окремого рішення про їх повне вилучення.
Банки матимуть змогу приймати 10 копійок на рахунки, вклади, акредитиви або для виконання платіжних операцій. Таким чином, громадяни отримують вибір: або розраховуватися монетами, або здати їх до банківських установ.
Заокруглення: як зміниться механіка готівкових розрахунків
Оскільки 10 копійок будуть виводитися з обігу, постає питання: як працюватимуть розрахунки без участі цих монет? Національний банк пропонує запровадити механізм заокруглення загальних сум у чеку. Це не нова практика — подібна система вже була запроваджена у 2019 році при вилученні монет номіналом 1, 2 та 5 копійок.
Пропонується такий алгоритм заокруглення:
- суми, що закінчуються на 1–24 копійки, округлятимуться вниз до 0;
- суми, що закінчуються на 25–49 копійок, округлятимуться вгору до 50;
- суми від 51 до 74 копійок зменшуватимуться до 50;
- суми, що завершуються на 75–99 копійок, округлятимуться до повної гривні.
Цей підхід не стосується кожного товару окремо, а застосовується до загальної суми в чеку. Таким чином, споживачі не постраждають фінансово, а розрахунки стануть швидшими та простішими.
Запровадження заокруглення також стимулюватиме громадян активніше використовувати безготівкові форми оплати, де суми списуються точно, без округлень. Це ще один крок у напрямку цифровізації економіки, яка стає все більш актуальною в сучасних умовах.
Емоційний слід дріб’язку: монети як символи епохи
Хоча монети номіналом 10 копійок уже не мають практичної цінності, вони все ще зберігають сильний емоційний заряд. Ці невеличкі блискучі кругляшки роками були частиною дитячих скарбів, домашніх копілок і буденних розрахунків у кіосках. Для багатьох поколінь вони залишаються символом стабільності, дрібного, але надійного заощадження.
Скільки разів ми чули від бабусі: «З копійки гривня росте» — і складали ці монети до скляної банки, мріючи про щось більше. 10 копійок були платою за телефонні автомати, купівлею карамелі в сільській крамниці, даниною звички залишити «дріб’язок» на каву.
І тепер, коли ця монета зникає з повсякденного вжитку, це наче прощання з частиною української історії. Це дрібна річ, але її зникнення нагадує, що часи змінюються, і разом із ними — ми. Монети, як і листи, як плівкові фотоапарати, відходять у минуле, залишаючи по собі теплі спогади та відлуння часу.
Що далі: поступ до безготівкового майбутнього
Скорочення дрібних номіналів — це не лише прагматичне рішення. Це ще й частина ширшого тренду: перехід від готівки до безготівкових форм розрахунку. Україна, як і багато інших країн, поступово рухається до електронної економіки, де головну роль відіграють картки, смартфони, банківські додатки, а не мідні монети.
Зменшення навантаження на державну скарбницю, оптимізація логістики та зменшення витрат на обробку готівки — усе це елементи масштабної трансформації. І хоча цей процес іноді болючий для емоцій, він необхідний для руху вперед.
Уже зараз більшість українців у містах воліє платити карткою або через застосунки, а готівка поступово втрачає свою актуальність. Вилучення 10 копійок — це лише черговий етап цього шляху. Але навіть якщо ці монети зникнуть з кас і гаманців, вони залишаться в нашій пам’яті — як ще один крок у дорослішанні української економіки.
