Україна активізує дипломатичні переговори з США та ЄС щодо юридично обов’язкових гарантій безпеки і водночас продовжує удари по російській енергетичній інфраструктурі.
Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця заявив, що Київ виходить на новий рівень переговорів із союзниками. Він підкреслив: домовленості мають бути не декларативними, а юридично закріпленими парламентами держав-партнерів. Це дає шанс створити дієвий механізм стримування майбутньої агресії Росії.
Ключовим проривом Кислиця назвав готовність президента США Дональда Трампа брати участь у захисті України. Його підтримка, за словами дипломата, стала «переломним моментом». Попри це, Київ прагне мати не лише двосторонню угоду зі США, а й ширшу систему домовленостей з європейськими союзниками.
Серед варіантів гарантій обговорюються: утримання сильної та добре озброєної армії, присутність іноземних військ на території України, фінансування закупівель озброєння, а також обмін розвідданими. Усе це має на меті зробити нове вторгнення Москви невигідним і приреченим на провал.
Втім, позиції партнерів відрізняються. Одні готові надати більше ресурсів, інші обмежуються символічними кроками. Кислиця визнає: попереду ще багато складних узгоджень, але процес поступово рухається вперед.
Український дипломат застеріг європейців: агресія Путіна не зупиниться на кордонах України. Якщо ЄС серйозно ставиться до власної безпеки, то його політики мають пояснити суспільству: добробут кожної родини напряму залежить від здатності України захищати і себе, і Європу.
Особливу роль відіграють США — вони надають логістичну та авіаційну підтримку, а також розвіддані. Це, на думку Києва, стане вирішальним фактором у довгостроковій системі безпеки. Поки що не визначено, чи гарантії будуть закріплені окремими двосторонніми договорами, чи єдиним багатостороннім актом.
Попри втому суспільства після трьох із половиною років війни, в Україні зберігається рішуче неприйняття капітуляції. Опитування свідчать: громадяни готові до переговорів, але не шляхом здачі окупованих територій.
На тлі дипломатичних зусиль ЗСУ стикаються з посиленим тиском на сході й півдні. Росія повільно просувається вперед, створюючи загрозу низці стратегічних міст. Україна у відповідь наростила атаки дронами по нафтопереробних заводах і енергетичній інфраструктурі РФ. Ці удари стали найефективнішим способом завдати удару по російській економіці.
«Ми продовжимо бити по енергетиці доти, доки Москва не продемонструє реальної готовності до переговорів», — підкреслив Кислиця. Він визнав, що економічного краху Росії в найближчій перспективі не буде, але зростання ціни агресії може послабити путінський режим.
Таким чином, Україна робить ставку на подвійний тиск — дипломатичний і військовий. Гарантії безпеки мають дати довгострокову перспективу, а удари по російській енергетиці — створювати негайний економічний ефект.
