Зустріч міністра фінансів України Сергія Марченка з віцепрезидентом ЄБРР Марком Боуменом стала черговим сигналом поглиблення економічного партнерства між Україною та міжнародними фінансовими інституціями. У центрі переговорів — інвестиційний портфель, енергетична безпека та структурні реформи.
Україна сьогодні перебуває у фазі, коли зовнішня фінансова підтримка є не лише інструментом стабілізації, а й ключем до відновлення економіки. ЄБРР відіграє у цьому процесі системну роль, забезпечуючи доступ до кредитів, грантів та гарантій для стратегічних секторів.
Обговорення торкнулися не лише поточних фінансових потоків, а й довгострокових потреб держави, зокрема відновлення критичної інфраструктури та підтримки державних підприємств. Це свідчить про зміщення акценту з екстреної допомоги на стратегічне відновлення.
Як зазначає газета «Дейком» у своєму попередньому аналізі, роль ЄБРР у фінансовій архітектурі України зросла після 2022 року, коли банк став одним із головних джерел стабілізаційного фінансування та інвестицій у критичні галузі.
Загальний обсяг фінансування, наданого ЄБРР Україні, вже сягнув 23,3 млрд євро, що робить банк одним із найбільших інвесторів у національну економіку. Особливо показовим є період після початку повномасштабної війни, коли було мобілізовано понад 9 млрд євро.
Ці кошти дозволили підтримати ліквідність підприємств, зокрема в енергетичному секторі, транспортній інфраструктурі та сфері державних послуг. Важливо, що значна частина фінансування супроводжується реформами, що підвищує ефективність використання ресурсів.
У 2025 році ЄБРР разом із міжнародними донорами забезпечив близько 990 млн євро фінансування. До цієї суми увійшли кредити під державні гарантії, інструменти Єврокомісії та грантові кошти, зокрема від уряду Норвегії на суму майже 220 млн євро.
Такий формат фінансування демонструє нову модель взаємодії, де поєднуються кредити, гранти та гарантії. Це дозволяє зменшити боргове навантаження на державу та водночас забезпечити стабільність інвестиційного середовища.
Окрему увагу сторони приділили енергетичній безпеці у 2026–2027 роках. Йдеться про закупівлю природного газу, модернізацію енергетичної інфраструктури та підготовку до опалювальних сезонів в умовах постійних ризиків.
Енергетичний сектор залишається одним із найбільш вразливих, але водночас і стратегічно важливих напрямів. Інвестиції ЄБРР у цю сферу мають мультиплікативний ефект, впливаючи на промисловість, соціальну стабільність та макроекономічну рівновагу.
Сергій Марченко наголосив на важливості подальшого залучення фінансування із використанням гарантій Європейського Союзу. Саме цей інструмент дозволяє масштабувати інвестиції та знижувати ризики для кредиторів.
Гарантії Єврокомісії стають ключовим механізмом, який відкриває доступ до дешевших ресурсів. Це особливо актуально в умовах, коли Україна змушена балансувати між потребами відновлення та обмеженням боргового навантаження.
Паралельно сторони обговорили фінансовий стан «Укрзалізниці», яка є одним із найбільших державних підприємств країни. Питання реструктуризації боргу та підвищення ефективності компанії має стратегічне значення для транспортної інфраструктури.
Не менш важливим є напрям приватизації державних банків та розвиток ринку капіталу. Ці реформи спрямовані на створення більш прозорої фінансової системи, здатної залучати інвестиції без надмірної залежності від держави.
Експерти відзначають, що ЄБРР традиційно поєднує фінансування з вимогами до реформ, що стимулює інституційні зміни. Це відрізняє його від багатьох інших кредиторів і робить співпрацю більш комплексною.
Марк Боумен підтвердив, що Україна залишається одним із пріоритетів банку. Це означає не лише збереження поточного рівня підтримки, а й потенційне розширення інвестиційного портфеля у найближчі роки.
У контексті відбудови країни така позиція є критично важливою. Адже саме довгострокові партнери формують основу для економічного зростання, модернізації інфраструктури та інтеграції України у європейський економічний простір.
З огляду на поточні тенденції, можна очікувати, що співпраця України та ЄБРР буде поглиблюватися, зокрема у сферах енергетики, транспорту та фінансового сектору. Це створює передумови для стійкого розвитку навіть в умовах геополітичної нестабільності.