У четверту річницю війни між Україною та Росією обмін довгими ударами безпілотників набирає обертів: за ніч російські війська запустили 363 Shahed і дронів-підставок разом із вісьмома крилатими ракетами, тоді як українська ППО збила майже всі цілі.
Український Генштаб повідомив, що застосував місцеві засоби радіоелектронного придушення й дрони-інтерцептори, щоб нейтралізувати ворожі дрони та ракети у повітрі.
Зі свого боку, Москва заявила про знищення 39 українських безпілотників у прикордонних регіонах Ростова й Волгограда. Така статистика свідчить про симетричний розвиток бойових безпілотних систем і змагання у вдосконаленні військової тактики.
Тепер над полями та містами одночасно гуркотять моторні пропелери Shahed, що несуть бойові частини, і безшумно пролітають українські біорозкладні дрони-інтерцептори, створені для захоплення чи знищення ворожих апаратів.
Далекобійні дрони-камікадзе Shahed, що спочатку були розроблені в Ірані, нині виробляються тисячами на російських заводах у Татарстані. Збільшені бойові частини та цифрове наведення дозволяють їм досягати цілей на відстані понад 1000 км. Коли апарат падає на ціль, він вибухає, як ракета, що ускладнює роботу традиційної повітряної оборони та викликає психологічний ефект через непередбачуваність траєкторії.
Україна відповідає не лише модернізацією артилерії й пускових установок «Нептун» та «Гарпія», а й розгортанням нових військових технологій. Розроблені вітчизняні безпілотники-інтерцептори сканують повітряний простір та автоматично виявляють ворожі апарати. Після зіткнення чи відволікання Shahed частина з них знищується без залучення наземних мобільних ракетних комплексів, що знижує навантаження на підрозділи ППО та рятує ресурси.
Від наслідків нічних атак постраждали три аеропорти в Сумах, Харкові та Дніпрі — авіарейси тимчасово зупинилися. Через загрозу повторних ударів на годину закривали рух Кримського мосту, який став стратегічною мішенню для безпілотників обох сторін. Хоча офіційно серйозних руйнувань та жертв серед цивільного населення не зафіксовано, масштабні пуски Shahed і ракети завдають економічних збитків та створюють атмосферу тривоги на прикордонних територіях.
Бійці добровольчого загону протиповітряної оборони цього місяця перевіряють радар на планшеті на предмет наближення безпілотників Shahed на даху в центрі Києва. Саша Маслов
Кожен запуск далекобійного дрона супроводжується активним застосуванням радіоелектронних засобів. Українські фахівці впровадили системи активного захисту та фейкові «пеpешкоди», які змінюють частоти GPS і інфрачервоне наведення, дезорієнтуючи Shahed. Такі методи дозволяють перехоплювати до 99 % ворожих безпілотників ще на підльоті, але викликають потребу в постійному вдосконаленні кіберелектромагнітної боротьби.
Невеликі розвідувальні безпілотники залишаються незмінним атрибутом лінії фронту довжиною в 1000 км. Вони переслідують тактичні цілі, здійснюють артпідготовку та наносять удари по окупованих пунктах управління. На їхніх бортах встановлені камери високої роздільної здатності, що дають операторам реальну карту бойових дій і підвищують ефективність вогню артилерії.
За даними Моніторингової місії ООН із прав людини, короткодіючі безпілотники під час обох кампаній убили щонайменше 395 мирних мешканців і поранили понад 2 600 осіб до квітня минулого року. Майже 90 % таких атак припадали на збройні сили Росії. Цивільні школи та лікарні в прикордонні регіони стають тимчасовими укриттями через страх обстрілів, а рух транспорту обмежується задля безпеки пасажирів.
Водночас Україна розробляє морські дрони дальньої дії. Експериментальні платформи несуть невеликі боєголовки або виконують функції розвідки, що дозволяє вздовж узбережжя блокувати судноплавні шляхи. Застосування таких рішень у Чорному морі не тільки посилює обороноздатність, а й демонструє готовність Києва до переходу війни на нові технологічні рівні.
Головна риса цього етапу конфлікту — трансформація війни у випробувальний полігон для безпілотних систем. Гібридні місії, які поєднують ракети та безпілотники-камікадзе, зробили стандартну повітряну оборону вразливою. Багатошарова ППО з комплексів С-300, «Бук», «Панцир» і NASAMS не завжди встигає відреагувати на одночасний старт сотень Shahed і крилатих ракет.
У відповідь обидві сторони інвестують у створення штучного інтелекту для аналізу траєкторій і розпізнавання цілей. Це дає надію, що найближчими місяцями навіть багатофазні атаки вдасться відбити без значних втрат. Втім, перманентне нарощування кількості апаратів продовжує тримати цивільне населення у стані напруги та нагадує про те, що сучасна війна дедалі більше залежить від безпілотних засобів знищення.
Архівне ілюстративне фото. Уламки іранського безпілотника-камікадзе Shahed-136, збитого в Києві 14 грудня 2022 року
