У ніч на неділю українські безпілотники атакували Киришський нафтопереробний завод у Ленінградській області Росії. Це один із найбільших енергетичних об’єктів країни, що переробляє 17,7 мільйона тонн нафти на рік, або понад 6% від загального обсягу. Удар став черговим епізодом масштабної дронової війни, яка вже вийшла за межі України, зачіпаючи інфраструктуру і самої РФ, і сусідніх держав НАТО.
Губернатор регіону Олександр Дрозденко повідомив, що три дрони були знищені в районі Киришів, однак уламки спричинили пожежу на території заводу. Вогонь швидко ліквідували, жертв не зафіксовано. Попри це, Київ офіційно підтвердив успішний удар і заявив, що це була цілеспрямована атака на російську нафтопереробку.
Киришський завод належить «Сургутнафтогазу» і є другим за масштабами в Росії. Його потужності становлять приблизно 355 тисяч барелів на добу, що робить його критично важливим для російської економіки та експорту нафтопродуктів. Пошкодження такого масштабу могли б серйозно вдарити по експортних потоках Москви, однак масштаб руйнувань наразі не підтверджено незалежними джерелами.
Російські офіційні особи заявили, що тієї ж ночі було збито понад 80 українських дронів у різних регіонах. Водночас губернатор Башкортостану Радій Хабіров підтвердив ще одну атаку на місцевий нафтопереробний об’єкт, але наголосив, що виробництво триває без змін. Це свідчить про зростаючий тиск на енергетичну інфраструктуру РФ, яку Україна обрала головною ціллю своєї стратегії виснаження ворога.
Аналітики вказують, що удари по НПЗ і нафтопроводах мають подвійний ефект: вони підривають здатність Росії фінансувати війну завдяки нафтовим доходам і змушують Кремль витрачати ресурси на посилення захисту в глибині власної території. Удар по Киришах особливо показовий, адже це об’єкт федерального масштабу, розташований далеко від лінії фронту.
Зі свого боку, Москва намагається представити подібні атаки як незначні інциденти, наголошуючи на швидкій ліквідації пожеж та відсутності людських жертв. Проте постійні повторювані удари доводять: українська стратегія завдання ударів у тилу Росії працює і стає дедалі масштабнішою.
На тлі переговорів великих держав про можливе завершення війни атаки дронами з обох сторін лише посилюються. Якщо Росія намагається тероризувати українські міста масованими обстрілами, то Україна концентрує зусилля на критичній інфраструктурі противника, що є більшою загрозою для економіки Кремля.
