Україна отримала перші десять з можливих 79 літаків F-16 в останній день липня, через рік після того, як США дали зелене світло своїм більш охочим європейським союзникам на їх відправку. До кінця 2024 року Україна має отримати 20 таких винищувачів.
Джерело: The Economist
Деталі: Видання пише, що решта, обіцяні так званою коаліцією F-16 на чолі з Данією та Нідерландами, прибуватимуть партіями протягом 2025 року.
За словами Бена Ходжеса, колишнього командувача американськими силами в Європі, розчарування з приводу того, скільки часу пішло на доставку літаків в Україну, дуже велике.
Однією з причин затримки з наданням достатньої кількості F-16 для того, щоб мати вплив, він називає "жалюгідну" нестачу навчальних місць для українських пілотів - "політичне рішення адміністрації".
Також вплинуло й незнання пілотами англійської мови та складність літаків, порівняно з Міг-29 і Су-27 радянських часів, до яких вони звикли. Іншим фактором є час, необхідний для створення інфраструктури для їх прийому.
Літаки, що прибувають, є пріоритетною ціллю для росіян, каже Ніко Ланге, колишній начальник штабу міністерства оборони Німеччини. Саме тому F-16 були розгорнуті з великим ступенем секретності, на розосереджених базах з підземними або укріпленими укриттями, разом з приманками.
Журналісти вважають, що, оскільки кількість винищувачів нарощується повільно, може пройти деякий час, перш ніж F-16 зможуть мати значний вплив.
Потрібен час для інтеграції F-16 в українські системи протиповітряної оборони та набуття досвіду експлуатації. Координація польотів літаків з кількох аеродромів буде непростим завданням, каже генерал Ходжес.
Дослівно: "Проте, прибуття F-16 знаменує собою початок розбудови військово-повітряних сил за стандартами НАТО. Це підключає Україну до добре розвиненого ланцюга постачання F-16. Системи озброєнь НАТО, такі як ракети Storm Shadow/Scalp, будуть набагато ефективнішими, якщо їх буде перевозити літак, для якого вони були розроблені, а не встановлювати на застарілі МіГи.
Хоча їх занадто мало, і вони запізнюються, важливість F-16 не можна недооцінювати".
Реакція суспільства та експертів на прибуття F-16 була змішаною. З одного боку, існує ентузіазм і надія, що ці сучасні винищувачі значно підсилять обороноздатність України. З іншого боку, багато хто стурбований можливими ризиками, пов’язаними з їх розміщенням та використанням у бойових умовах.
Українські військові проводять інтенсивні тренування та підготовку для адаптації до нової техніки. Пілоти вчаться не лише керувати F-16, а й ефективно використовувати їх у складних бойових умовах, що включає інтеграцію з іншими елементами оборонної стратегії.
Попереду ще багато роботи, але поступовий прихід F-16 в Україну символізує важливий крок у зміцненні національної безпеки та підтримці країни міжнародною спільнотою. Це також вказує на довготривалу стратегію, спрямовану на модернізацію українських збройних сил і підготовку їх до викликів майбутнього.
Отримання F-16 також може вплинути на геополітичний баланс у регіоні, показуючи, що Україна отримує підтримку не лише на словах, а й у реальних діях. Це, у свою чергу, може сприяти зміцненню міжнародної коаліції, яка підтримує Україну у її боротьбі за незалежність і територіальну цілісність.
