Спеціальні підрозділи Збройних Сил України в ніч на суботу провели операцію на території Борисоглебського військового аеродрому у Воронезькій області, де вразили склад керованих планерних бомб, навчальний літак та, ймовірно, інші літаки супротивника.
За даними українського військового командування, цей майданчик слугує основною базою для російських винищувачів Су-34, Су-35С і Су-30СМ, які регулярно здійснюють військові перельоти над прикордонними районами з Україною.
У своєму офіційному зверненні у соціальних мережах представники Повітряних сил ЗСУ зазначили, що безпілотні апарати пройшли повітряну розвідку перед ударом та ідентифікували ключові цілі – сховище боєприпасів, ангари з літальними апаратами та ремонтні майстерні. Після цього УДАР був нанесений серією високоточних ракет, що унеможливило подальше застосування частини ворожої авіації проти українських об’єктів.
Вранці той самий день губернатор Воронезької області Олександр Гусєв у Telegram повідомив, що в регіоні було знищено понад 25 українських безпілотників, які намагалися атакувати цивільну та військову інфраструктуру. Він також зазначив тимчасове пошкодження високовольтної лінії електропередач, що живить кілька населених пунктів, але не підтвердив жодного удару по аеродрому. За його версією, системи ППО РФ успішно відбили нічні атаки, втрат серед місцевого населення та об’єктів соціальної інфраструктури не зафіксовано.
Проте в українському Генштабі наголосили: проведений контрудар є демонстрацією здатності вітчизняної розвідки і спецоперацій виводити російські авіабази з ладу на значну відстань від лінії фронту. Згідно з відкритими даними, Воронезька область розташована майже за 200 кілометрів на північ від кордону з Харківщиною, що говорить про високий рівень підготовки і точності застосованих ракетоносіїв та ударних дронів.
Російський винищувач Су-35С виконує політ під час змагань «Авіадартс» у рамках Міжнародних армійських ігор 2021 року на полігоні Дубровичі поблизу Рязані, Росія, 27 серпня 2021 року. Максим Шеметов
Раніше Повітряні сили України вже повідомляли про успішні атаки на тилові російські аеродроми у Курську та Бєлгороді. Операція під кодовою назвою «Нічний потяг» включала координацію дронів-розвідників типу МИ-2 і ударних Bayraktar, які виявляли розміщення російських літаків і готували дані для коригування вогню артилерії і ракетних комплексів. Цього разу спецпризначенці застосували гібридний підхід: поєднання електронної розвідки та високоточних крилатих ракет для ураження критичних об’єктів авіабази.
Удар по Борисоглебську має не лише тактичне, а й стратегічне значення. Розгортання винищувачів Су-35С і Су-30СМ у Воронезі забезпечувало Росії можливість авіанальотів на північ України в будь-який момент. Після виведення з ладу ангара та пошкодження навчального літака Москва змушена буде або перенести частину авіаційної техніки ближче до кордону, або збільшити кількість ППО-зенітно-ракетних комплексів у регіоні.
Експерти-аналітики звертають увагу, що крім оборонних наслідків, такі успішні спецоперації підвищують моральний дух українських військовослужбовців й ще більше дестабілізують ситуацію в тилових районах Росії. Український Генштаб вже заявив про подальші плани щодо ударів по аеродромах у Курській та Брянській областях, а також по логістичних хабах у центральному регіоні.
У відповідь російське міністерство оборони оприлюднило заяву, що всі літаки на Борисоглебську перебувають у неробочому стані або були виведені в укриття. За їхньою версією, ППО спрацювала штатно, жодного пошкодження військової техніки чи інфраструктури не було, а подія стала черговим фейком української пропаганди. Водночас місцеві мешканці свідчать про гучні вибухи та пожежі в ангарі, що підтверджує масштаб ураження цілей.
Льотчики біля винищувача Су-30СМ Flanker-C 31-го авіаційного винищувального полку на аеродромі в Міллерово Ростовської області. Сергій Пивоваров
Інтерв’ю з учасниками спецоперації, опубліковані пізніше у ЗМІ, засвідчили, що удар готувався кілька тижнів: військова розвідка вивчала графік польотів, рельєф місцевості та систему охорони аеродрому. Для атаки були задіяні оперативні групи спецпризначенців з Головного управління розвідки Міноборони та Чорноморського флоту ЗСУ, які забезпечили коригування вогню й евакуацію поранених.
Загалом ця операція свідчить про зміну формату війни: нарощування далекобійних ударів по цілях у тилу супротивника з використанням дронів, високоточних ракет та спільної роботи спецпідрозділів. Такий підхід зменшує ризик прямих зіткнень і дозволяє ефективно руйнувати ключовий ударний потенціал ворога.
Українське командування наголошує, що продовжить серію точкових ударів по російських військових об’єктах, поки не буде досягнуто стійкого припинення агресії. У планах — удари по аеродромах у Бєлгороді, Курську, Брянську та по складах авіаційного палива. Каталізатором нових місій стане злагоджена робота Повітряних сил, спецоперативних груп та артилерії з високоточними боєприпасами.
Таким чином, удар по Борисоглебську вкотре підтверджує, що Україна посилює свою здатність проникати в тил ворога, завдаючи відчутних втрат авіаційному угрупованню РФ. Кожен такий успіх наближає день, коли Україна зможе забезпечити повітряну безпеку власної території та створити перевагу у війні на виснаження противника.
