Коли у 2022-му Росія розгорнула повномасштабне вторгнення, танкові підрозділи двох армій виглядали майже по-«холодновоєнному».
Сьогодні ті самі Т-64/72/80 та модернізовані машини їздять у «клітках», під сітками й із підвішеними ланцюгами. Над ними — навіси, «їжаки» та шипи, попереду — мінні трали. Це не косметика: це відповідь на нову домінуючу зброю поля бою — дешеві, керовані дрони, насамперед FPV.
Раніше танк проектували як клин: максимальна товщина спереду, менша — зверху й ззаду. Головні загрози — протитанкові керовані ракети, артилерія, ПТКР із засідки. В Україні «стеля» стала головним вразливим місцем: спершу керовані боєприпаси та дрони-«бомбардири» сипали гранати зверху в люки, а з 2023-го масове насичення фронту FPV перетворило будь-яку площину корпусу на мішень.
Ключова відмінність FPV — керованість і точність на малій висоті. Пілот «бачить» слабкі місця: гарматну маску, стики бронелистів, вузли підвіски, баки, корми башт, верхні листи моторно-трансмісійного відділення. Дрон за сотні доларів здатен вивести з ладу платформу за мільйони.
Російські транспортні засоби — Прес-служба Міністерства оборони Росії через EPA-EFE та AP (перші три фотографії); @milinfolive через ВКонтакте
українські транспортні засоби — Роман Піліпей/Agence France-Presse — Getty Images (перші три фотографії); Флоран Вернь/Agence France-Presse — Getty Images
Перші «клітки» і «черепахи»
Початок адаптації був грубим, але швидким. Російські екіпажі почали зварювати над баштами «барбекю» — решітки, що мали підривати кумулятивні боєприпаси до контакту з бронею.
Далі пішли повноцінні «черепахи»: каркаси, обшиті листами та гумовими матами, ланцюги перед ВЛД і маскою гармати, дерев’яні колоди як дистанційні екрани.
Частину гармат на зношених шасі знімали — корпуси перетворювали на бронетранспортери для підвезення піхоти по «дронових» ділянках.
Українські екіпажі реагували симетрично: антидронові сітки, знімні «крижі» над люками, додаткові екрани на бортах, «фартухи» над гусеницями.
На «живих» напрямках танки вели бій як вогневі платформи короткого вилазку: підскочив — відпрацював — відійшов під укриття, замість тривалого стояння на позиції.
Сигнальна війна: РЕБ, волокно і шипи
Коли з’явилися ефективні радіоперешкоди, перша хвиля FPV почала втрачати керованість. Відповіддю стали дроти з волоконно-оптичним керуванням: FPV, що тягнуть за собою кабель і невразливі до РЕБ.
На це екіпажі відповіли шипами та «котами» — конструкціями, які заплутують кабель до підльоту дрона, і щільнішими сітками під різними кутами для зриву траєкторії.
Abrams під український театр
Американські M1 Abrams у 2023-му заходили без спеціалізованого антидронового пакета — і швидко показали вразливості, схожі на радянські платформи. Далі почався «фронтовий апгрейд»:
Додаткова реактивна броня на найбільш загрожених площинах, що підриває кумулятивний заряд на підльоті.
Гумові екрани і «спідниці» для захисту вузлів ходової від FPV-ударів.
Ланцюги, троси, антидронові «куліси» під маскою, над люками й у «мертвих» зонах, куди люблять «залазити» FPV.
Складані сітки на башті — для прикриття люків і робочих місць стрільців.
Ціна питання — огляд і маса. Клітки й навіси з’їдають ситуаційну обізнаність, ускладнюють евакуацію, збільшують силует і вагу, додатково навантажують трансмісію. Тому екіпажі переходять на динамічні конфігурації: частина елементів знімна, різні набори — під конкретне завдання (штурм/контратака/вогнева підтримка).
У відповідь, як українські, так і російські танки зазнали трансформацій, щоб усунути свої вразливості — Ілюстрація
Тактика: «менше бронеклинів, більше шахів»
Фронт протяжністю понад 1 200 км тепер насичений дроном і волокном. Великі колони — рідкість. Танки працюють «поштучно» або малими групами, часто під парасолькою власних РЕБ і «мисливців на FPV». Роль змінилася:
- Наступ: короткі ривки для ломки опорних пунктів, супровід штурмових груп, «броньований молоток» під прикриттям димів і РЕБ.
- Оборона: мобільні засідки, контрвогонь по проривних засобах, «вогневі рейди» з відходом.
- Підтримка піхоти: швидке подавлення виявлених цілей з дистанції, де менше ризиків для FPV-атак.
- «Класичний» танковий бій танк проти танка — виняток. Головний ворог танка — команда FPV + коригувальник + РЕБ.
Зміни йдуть із двох боків. Знизу — «гаражні» інновації екіпажів і механіків, які знають власну машину й ділянку фронту. Зверху — серійні комплекти: стандартизовані антидронові сітки, модулі РЕБ ближньої дії, штатні екрани, реактивна броня. Переможе той, хто перекриє імпровізацію серією й забезпечить ремонтну базу під нові конфігурації.
Вид з-під захисної сітки російського танка від безпілотників — Прес-служба Міністерства оборони Росії, через EPA-EFE/Shutterstock
Плюси, мінуси і «що далі»
Переваги нинішніх рішень:
- швидке нарощування живучості без комплексної перебудови машини;
- модульність під задачу;
- низька ціна на одиницю «врятованої» техніки порівняно з вартістю танка.
Обмеження:
- деградація огляду, ергономіки та швидкості евакуації;
- зростання маси й навантаження на ходову;
- неповна сумісність імпровізацій із штатною логістикою й інструкціями з безпеки.
Тенденції на 6–18 місяців
- Інтегрована РЕБ на борту: штатні модулі ближньої дії з «чистими» частотами для власних систем.
- Сенсорні «павільйони»: кругові камери, лідари/радарчики ближньої зони, ІЧ-поля з попередженням про підліт FPV.
- Стандартизовані «антидронові надбудови»: заводські каркаси з нормами огляду, евакуації та пожежної безпеки.
- Дрони-перехоплювачі підрозділу: органічна ППО взводу/роти з автономними «ловцями» FPV.
- «Розумні» боєприпаси танка: програмовані підриви для боротьби з РУК/БпЛА й піхотою у складному укритті.
- Тактика «малого штурму» як доктрина: танк — вузлова вогнева платформа у зв’язці з БпЛА, саперами та РЕБ.
Танк не «помер». Він перестав бути королем поля бою, але лишився незамінним молотком там, де потрібно взяти й утримати рубіж. Дрони змусили броню еволюціонувати: з фронтального щита — у 360° живучість.
Перемагає не «найтовстіша броня», а система: сенсори, РЕБ, сітки, реактивні модулі, тактика, навчання і ремонт. Український театр показав це у прискореній зйомці. Наступний крок — зробити з фронтової імпровізації стандарт, який збереже екіпаж і машину тоді, коли на танк летить кількасотдоларовий дрон із «очима» в реальному часі.