Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Україна змінила війну назавжди. Танки змушені були наздоганяти дрони


Ганна Коваль
Ганна Коваль
Газета Дейком | 09.09.2025, 23:20 GMT+3; 16:20 GMT-4

Коли у 2022-му Росія розгорнула повномасштабне вторгнення, танкові підрозділи двох армій виглядали майже по-«холодновоєнному».

Сьогодні ті самі Т-64/72/80 та модернізовані машини їздять у «клітках», під сітками й із підвішеними ланцюгами. Над ними — навіси, «їжаки» та шипи, попереду — мінні трали. Це не косметика: це відповідь на нову домінуючу зброю поля бою — дешеві, керовані дрони, насамперед FPV.

Раніше танк проектували як клин: максимальна товщина спереду, менша — зверху й ззаду. Головні загрози — протитанкові керовані ракети, артилерія, ПТКР із засідки. В Україні «стеля» стала головним вразливим місцем: спершу керовані боєприпаси та дрони-«бомбардири» сипали гранати зверху в люки, а з 2023-го масове насичення фронту FPV перетворило будь-яку площину корпусу на мішень.

Ключова відмінність FPV — керованість і точність на малій висоті. Пілот «бачить» слабкі місця: гарматну маску, стики бронелистів, вузли підвіски, баки, корми башт, верхні листи моторно-трансмісійного відділення. Дрон за сотні доларів здатен вивести з ладу платформу за мільйони.

Російські транспортні засоби — Прес-служба Міністерства оборони Росії через EPA-EFE та AP (перші три фотографії); @milinfolive через ВКонтакте

українські транспортні засоби — Роман Піліпей/Agence France-Presse — Getty Images (перші три фотографії); Флоран Вернь/Agence France-Presse — Getty Images

Перші «клітки» і «черепахи»

Початок адаптації був грубим, але швидким. Російські екіпажі почали зварювати над баштами «барбекю» — решітки, що мали підривати кумулятивні боєприпаси до контакту з бронею.

Далі пішли повноцінні «черепахи»: каркаси, обшиті листами та гумовими матами, ланцюги перед ВЛД і маскою гармати, дерев’яні колоди як дистанційні екрани.

Частину гармат на зношених шасі знімали — корпуси перетворювали на бронетранспортери для підвезення піхоти по «дронових» ділянках.

Українські екіпажі реагували симетрично: антидронові сітки, знімні «крижі» над люками, додаткові екрани на бортах, «фартухи» над гусеницями.

На «живих» напрямках танки вели бій як вогневі платформи короткого вилазку: підскочив — відпрацював — відійшов під укриття, замість тривалого стояння на позиції.

Сигнальна війна: РЕБ, волокно і шипи

Коли з’явилися ефективні радіоперешкоди, перша хвиля FPV почала втрачати керованість. Відповіддю стали дроти з волоконно-оптичним керуванням: FPV, що тягнуть за собою кабель і невразливі до РЕБ.

На це екіпажі відповіли шипами та «котами» — конструкціями, які заплутують кабель до підльоту дрона, і щільнішими сітками під різними кутами для зриву траєкторії.

Abrams під український театр

Американські M1 Abrams у 2023-му заходили без спеціалізованого антидронового пакета — і швидко показали вразливості, схожі на радянські платформи. Далі почався «фронтовий апгрейд»:

Додаткова реактивна броня на найбільш загрожених площинах, що підриває кумулятивний заряд на підльоті.

Гумові екрани і «спідниці» для захисту вузлів ходової від FPV-ударів.

Ланцюги, троси, антидронові «куліси» під маскою, над люками й у «мертвих» зонах, куди люблять «залазити» FPV.

Складані сітки на башті — для прикриття люків і робочих місць стрільців.

Ціна питання — огляд і маса. Клітки й навіси з’їдають ситуаційну обізнаність, ускладнюють евакуацію, збільшують силует і вагу, додатково навантажують трансмісію. Тому екіпажі переходять на динамічні конфігурації: частина елементів знімна, різні набори — під конкретне завдання (штурм/контратака/вогнева підтримка).

У відповідь, як українські, так і російські танки зазнали трансформацій, щоб усунути свої вразливості — Ілюстрація

Тактика: «менше бронеклинів, більше шахів»

Фронт протяжністю понад 1 200 км тепер насичений дроном і волокном. Великі колони — рідкість. Танки працюють «поштучно» або малими групами, часто під парасолькою власних РЕБ і «мисливців на FPV». Роль змінилася:

  • Наступ: короткі ривки для ломки опорних пунктів, супровід штурмових груп, «броньований молоток» під прикриттям димів і РЕБ.
  • Оборона: мобільні засідки, контрвогонь по проривних засобах, «вогневі рейди» з відходом.
  • Підтримка піхоти: швидке подавлення виявлених цілей з дистанції, де менше ризиків для FPV-атак.
  • «Класичний» танковий бій танк проти танка — виняток. Головний ворог танка — команда FPV + коригувальник + РЕБ.

Зміни йдуть із двох боків. Знизу — «гаражні» інновації екіпажів і механіків, які знають власну машину й ділянку фронту. Зверху — серійні комплекти: стандартизовані антидронові сітки, модулі РЕБ ближньої дії, штатні екрани, реактивна броня. Переможе той, хто перекриє імпровізацію серією й забезпечить ремонтну базу під нові конфігурації.

Вид з-під захисної сітки російського танка від безпілотників — Прес-служба Міністерства оборони Росії, через EPA-EFE/Shutterstock

Плюси, мінуси і «що далі»

Переваги нинішніх рішень:

  1. швидке нарощування живучості без комплексної перебудови машини;
  2. модульність під задачу;
  3. низька ціна на одиницю «врятованої» техніки порівняно з вартістю танка.

Обмеження:

  1. деградація огляду, ергономіки та швидкості евакуації;
  2. зростання маси й навантаження на ходову;
  3. неповна сумісність імпровізацій із штатною логістикою й інструкціями з безпеки.

Тенденції на 6–18 місяців

  1. Інтегрована РЕБ на борту: штатні модулі ближньої дії з «чистими» частотами для власних систем.
  2. Сенсорні «павільйони»: кругові камери, лідари/радарчики ближньої зони, ІЧ-поля з попередженням про підліт FPV.
  3. Стандартизовані «антидронові надбудови»: заводські каркаси з нормами огляду, евакуації та пожежної безпеки.
  4. Дрони-перехоплювачі підрозділу: органічна ППО взводу/роти з автономними «ловцями» FPV.
  5. «Розумні» боєприпаси танка: програмовані підриви для боротьби з РУК/БпЛА й піхотою у складному укритті.
  6. Тактика «малого штурму» як доктрина: танк — вузлова вогнева платформа у зв’язці з БпЛА, саперами та РЕБ.

Танк не «помер». Він перестав бути королем поля бою, але лишився незамінним молотком там, де потрібно взяти й утримати рубіж. Дрони змусили броню еволюціонувати: з фронтального щита — у 360° живучість.

Перемагає не «найтовстіша броня», а система: сенсори, РЕБ, сітки, реактивні модулі, тактика, навчання і ремонт. Український театр показав це у прискореній зйомці. Наступний крок — зробити з фронтової імпровізації стандарт, який збереже екіпаж і машину тоді, коли на танк летить кількасотдоларовий дрон із «очима» в реальному часі.


Ганна Коваль — Кореспонден, який спеціалізується на політиці, економіці та технологіях. Вона проживає в Європі та висвітлює міжнародні новини.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Російсько-Українська війна, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Цей матеріал опубліковано 09.09.2025 року о 23:20 GMT+3 Київ; 16:20 GMT-4 Вашингтон, розділ: Світові новини, Війна Росії проти України, Аналітика, із заголовком: "Україна змінила війну назавжди. Танки змушені були наздоганяти дрони". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції