Після перших ознак прогресу президент України Володимир Зеленський перервав своє мовчання і розповів втомленому війною суспільству про щоденні успіхи України. До середи українські офіційні особи заявили, що контролюють 1000 квадратних кілометрів (386 квадратних миль) ворожої території, в тому числі щонайменше 74 населених пункти і сотні російських військовополонених.
Але через тиждень після її початку все ще залишається незрозумілою загальна мета цієї сміливої операції: чи буде Україна утримувати завойовану територію, чи просуватиметься далі вглиб російської території, чи відступить?
Зрозуміло лише те, що вторгнення змінило поле бою. Шок від блискавичної атаки України виявив проломи в броні її потужного супротивника. Атака також ризикувала поглибити власні слабкості України, розширивши лінію фронту і ввівши нові війська в той час, коли військові лідери відчувають нестачу людських ресурсів.
Для проведення Курської операції Київ розгорнув батальйони, сформовані з кількох бригад, деякі з яких були перекинуті з найгарячіших ділянок фронту, де просування Росії не припиняється. Поки що загальна стратегічна перевага Москви залишається незмінною.
«Розтягування лінії фронту для нас - це також розтягування лінії фронту для ворога», - сказав командир 14-го полку безпілотних авіаційних систем, який брав участь у початковому етапі наступу. «Тільки ми детально підготувалися до цієї операції. Росіяни не були готові до цієї операції взагалі».
Він говорив на умовах анонімності, використовуючи лише позивний «Чарлі», згідно з правилами української армії.
Наступальна операція триває вже другий тиждень, українські війська просуваються в кількох напрямках від російського міста Суджа.
Знімки з поля бою, на яких видно колони знищеної російської техніки, нагадують про успішні контрнаступи України у 2022 році в Херсоні та Харкові. Ці фотографії також сприяють піднесенню національного духу, який знизився після невдалого літнього контрнаступу 2023 року та місяців нещодавніх територіальних втрат на сході країни.
На цьому зображенні, опублікованому Maxar Technologies, показана лінія траншеї на південний схід від Селекційного, Росія, понеділок, 12 серпня 2024 року. Maxar Technologies
Але деякі аналітики не беруться судити про те, чи є Курська область правильним театром для початку наступу. За оцінками, кількість військ, що діють там, коливається від 5 000 до 12 000.
Протягом тижня Україна заявила, що захопила майже стільки ж російської землі в Курську, скільки російські війська захопили в Україні за останні сім місяців, згідно з даними Інституту вивчення війни, вашингтонського аналітичного центру.
Російська влада визнала українські здобутки, але назвала їх меншими. Незважаючи на це, вони евакуювали близько 132 000 осіб.
Сотням російських в'язнів зав'язали очі і вивезли на вантажівках у перші хвилини блискавичного наступу. Вони можуть бути використані в майбутніх обмінах полоненими для звільнення тисяч українських солдатів і цивільних осіб, які перебувають у полоні.
У середу український омбудсмен з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що бої в Курську спонукали його російську колегу Тетяну Москалькову ініціювати розмову про обмін полоненими - вперше таке прохання надійшло з Москви.
З політичної точки зору, це вторгнення переломило ситуацію з Росією і перезавантажило умови конфлікту, в якому Україна, здавалося, була приречена прийняти невигідні для себе умови припинення вогню. Удар також став потужним прикладом української рішучості і посланням західним союзникам, які вагалися, чи дозволяти використовувати надану зброю для більш глибоких ударів по російській території.
Штурм показав, що страх перетину російських «червоних ліній», які можуть призвести до ядерної ескалації, «є міфом, і що загартовані в боях українські військові залишаються грізною силою», - написав Тарас Кузьо, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Радник президента Михайло Подоляк припустив, що вторгнення може також зміцнити позиції Києва в майбутніх переговорах з Росією. Окупація частини російської території напередодні будь-яких переговорів про припинення вогню може дати Україні певні важелі впливу.
Незважаючи на те, що бойові дії тривають, територія, яка зараз перебуває під контролем України, сама по собі не має великої економічної чи стратегічної цінності.
«У цьому районі є важлива газова інфраструктура, але її корисність, швидше за все, буде обмежена, окрім як незначною розмінною монетою в переговорах. Українці також перерізали залізничну лінію, що веде з Льгова до Бєлгорода», - сказав Пасі Паройнен з Black Bird Group, фінської розвідувальної агенції з відкритими джерелами, яка відстежує війну.
Основні військові бази знаходяться далеко від нинішньої зони бойових дій, і очікується, що просування українських військ сповільниться, оскільки Росія надсилає більше сил.
Українські офіційні особи заявили, що не мають наміру окупувати Курськ, але можуть спробувати створити буферну зону для захисту населених пунктів у прикордонній Сумській області від безперервних російських артилерійських обстрілів і перекрити шляхи постачання на північний схід.
Змусити Росію розгорнути резерви, призначені для інших частин 1000-кілометрової (620-мильної) лінії фронту, є мінімальною метою, сказав командувач Чарлі. Але поки що увага Москви до Донецької області не змінилася.
Деякі українські війська були відведені саме з тих ліній, де нестача особового складу була ключовим фактором, що спричинив територіальні втрати цього року.
У стратегічно важливому районі Покровська, який є основним напрямком наступальних зусиль Росії, солдати не побачили особливих покращень з часів вторгнення під Курськом.
«Нічого не змінилося», - сказав солдат з позивним “Киянин”, який також говорив на умовах анонімності через військовий протокол. «Якщо і змінилося, то я бачу посилення російських наступальних дій».
Але Курська операція «показала, що вони не можуть захистити власну територію», - сказав він. «Ми всі тут надихаємося. Багато наших солдатів хотіли піти на Курськ і штовхнути їх прямо на Кремль».
За словами Костянтина Машовця, українського військового експерта, ключовою метою є нанесення удару по Північному угрупованню російських військ, яке живить Харківський фронт. За повідомленнями, деякі російські підрозділи перемістилися з Вовчанська до Харкова.
На півдні невелика кількість російських підрозділів була передислокована з Херсонської та Запорізької областей, повідомив Дмитро Лиховій, речник оперативної групи «Таврія». Але це не вплинуло на російські атаки.
«Ми навіть бачимо збільшення (російської) активності», - сказав Лиховій.
Курська операція також відвернула увагу від східного фронту, де десятки тисяч українців загинули і були поранені, і де українські військові намагаються залатати проломи у своїй обороні.
Найбільше територіальних втрат у червні та липні було зафіксовано в районі Покровська, який знаходиться поблизу логістичного вузла, а бойові дії активізувалися поблизу міст Торецьк та Часів Яр.
Російські війська активізували ці атаки, щоб скористатися втомою і нестачею військ. У багатьох випадках втрати були результатом невчасної ротації військ і прорахунків, що ставить під сумнів загальну стратегію Генерального штабу Збройних сил України.
«Росія жодним чином не зупинить свої дії на тих ділянках фронту, де вони тактично досягли успіху, - сказав Машовець. «Там вони будуть тиснути і тиснути до останнього, незважаючи ні на що». Але наступ на Курськ може змусити Кремль підтягнути резерви «з ділянок фронту, які мають другорядне значення».
