Масові викрадення українців: жахлива реальність російського терору
Після початку повномасштабного вторгнення Росія не лише вбиває українців на полі бою, а й веде системну кампанію викрадень цивільних. Мішенями стають:
- Журналісти, громадські активісти, священники, колишні військові та поліцейські – будь-хто, хто потенційно може організувати опір окупантам.
- Люди, які брали участь у проукраїнських акціях або просто відмовилися приймати російські паспорти.
- Цивільні, яких захоплюють на блокпостах або під час зачисток сіл та міст.
Вони зникають без сліду, а їхні сім’ї не отримують жодної інформації про місцеперебування або звинувачення.
"Це одна з найбільших криз прав людини у сучасній Росії," – каже московський юрист Роман, який займається пошуком зниклих українців.
Згідно з останніми оцінками Українського центру громадянських свобод, у російських тюрмах може перебувати понад 15 000 українських цивільних.
Але ця цифра може бути значно вищою, оскільки Росія приховує реальну кількість затриманих.
В’язні, яких не існує: хто такі "заморожені люди"?
Більшість українців, яких викрали росіяни, перебувають поза межами правової системи РФ.
Їх називають "замороженими людьми", адже вони не фігурують у офіційних документах, допоки їм не висувають сфабриковані звинувачення.
- Деяких в’язнів звинувачують у тероризмі та диверсіях. Такі суди відбуваються таємно, без адвокатів та доказів.
- Більшість – узагалі не має жодного статусу. Вони перебувають у СІЗО, колоніях або підвалах ФСБ без зв’язку із зовнішнім світом.
- Рідко кого вносять у списки для обміну військовополоненими, оскільки вони не є військовими.
За словами правозахисників, це класичне порушення Женевських конвенцій, які забороняють брати цивільних у заручники.
Але Кремль не визнає цього і продовжує утримувати полонених у жахливих умовах.
Катування, шантаж та ізоляція: що переживають українські в’язні?
Більшість полонених українців переживають тортури у російських катівнях.
Олександр Сизьонов, 42-річний пастор із Бердянська, був викрадений у квітні 2022 року і провів 15 днів у підвалі без будь-яких звинувачень.
"Вони прив’язували до пальців металеві дроти і пускали електричний струм. Це тривало щоночі. Але найгірше – чути, як катують інших," – згадує він.
Журналістка Ольга Романова, яка допомагає сім’ям знайти своїх рідних, підтверджує, що в’язнів часто використовують для шантажу.
- Декого змушують записувати відеозізнання, які потім використовують у російській пропаганді.
- Інших тримають у нелюдських умовах, щоб змусити їхні сім’ї співпрацювати з окупантами.
- Є випадки, коли родичів змушували платити викуп за повернення зниклих.
Як працює підпільна мережа порятунку?
Попри суворий контроль ФСБ, існує таємна мережа адвокатів, волонтерів і священників, які допомагають українцям.
Російські тюремники іноді передають інформацію рідним в’язнів – хтось із гуманності, а хтось за гроші.
Саме так Надія Євдокімова дізналася, що її чоловік Влад живий. Дзвінок надійшов від російського охоронця, який потай передав записку, заховану у котушці з нитками.
"Він сказав, що просто хоче допомогти. Нічого не вимагав," – згадує Надія.
Також працює мережа адвокатів, які через російські бюрократичні механізми намагаються знайти затриманих і хоча б надати їм правову допомогу.
Священник Григорій Міхнов-Вайтенко регулярно відвідує українців у тюрмах Криму та Росії.
"Я не можу зупинити війну, але можу допомогти тим, хто страждає," – каже він.
Чи допоможе міжнародний тиск?
Західні уряди та правозахисні організації закликають Росію припинити викрадення цивільних.
Але Кремль ігнорує ці звернення.
Тим часом Дональд Трамп заявив, що зустрінеться з Путіним, щоб швидко закінчити війну.
Правозахисники вимагають, щоб питання українських цивільних в’язнів стало ключовим у переговорах.
"Будь-яке перемир’я має початися з вирішення гуманітарних питань," – каже Міхнов-Вайтенко.
Однак існує ризик, що Трамп і Путін використають полонених як інструмент шантажу у переговорах про території.
Чи є шанс врятувати українських в’язнів?
Два місяці тому Надія отримала новий дзвінок. Це був українець, якого звільнили з полону.
Він рік сидів у камері з Владом.
"Він живий. Але після тортур у нього немає жодного зуба," – сказав він.
Надія продовжує пошуки. Вона надсилає запити в міжнародні організації, звертається до журналістів і публікує історію свого чоловіка.
"Ми так любили одне одного. І я не вірю, що це кінець," – каже вона.
Висновок
Росія використовує масові викрадення українських цивільних як зброю війни та терору.
Але завдяки роботі волонтерів та адвокатів сотні сімей знаходять своїх рідних.
Чи стане звільнення незаконно ув’язнених українців частиною переговорів? Чи зможе світ змусити Росію припинити ці злочини?
Це питання залишаються відкритими. Але боротьба триває.
