13 та 16 серпня українські дрони атакували насосну станцію «Унеча» в Брянській області, частину ключового нафтопроводу «Дружба». Пожежа зупинила поставки у Словаччину та Угорщину щонайменше на п’ять днів.
У місті Новошахтинськ на півдні Росії після атаки дронів загорівся промисловий об’єкт. Тут розташований нафтопереробний завод, який Кремль використовує для забезпечення армії пальним.
Завод у Сизрані
15 серпня українські сили завдали удару по Сизранському НПЗ у Самарській області. Після пожежі та вибухів завод призупинив переробку і прийом нафти. Це один із найбільших регіональних центрів виробництва пального.
14 серпня українські дрони влучили у Волгоградський НПЗ, що належить «Лукойлу». Масштабна пожежа змусила зупинити завод. У лютому цей об’єкт уже зупинявся через схожу атаку.
У серпні пошкоджені одразу кілька нафтопереробних заводів у Краснодарі. 13 числа загорівся Слов’янський НПЗ, 7 серпня постраждав Афіпський, а ще раніше уламки дрона впали на Ільський завод. Всі три підприємства є ключовими у постачанні нафтопродуктів на південь РФ.
10 серпня дрони атакували Саратовський НПЗ, викликавши вибух і пожежу. Ще у лютому він уже призупиняв роботу після українського удару, що свідчить про системність атак.
3 серпня дрони поцілили в нафтобазу у Сочі, спричинивши займання двох резервуарів із паливом. Вогонь вдалося загасити, проте інцидент продемонстрував уразливість навіть курортних регіонів.
З 2 серпня призупинена первинна переробка нафти на Новокуйбишевському заводі (оператор — «Роснефть»). Це ще один стратегічний об’єкт, що забезпечував паливом центральні регіони РФ.
2 серпня Рязанський НПЗ, один із найбільших у Росії, зупинив половину потужностей через атаку дронами. Він вже неодноразово ставав ціллю: у січні та лютому 2025 року завод теж припиняв роботу після ударів.
Атаки на енергетичну інфраструктуру РФ стали регулярними та б’ють по бюджету Кремля. Вони змушують компанії «Лукойл» та «Роснефть» зупиняти виробництво, скорочують експорт і створюють дефіцит пального всередині країни.
Українська стратегія ударів по нафтопереробці та трубопроводах завдає РФ довгострокових збитків. Вона не лише зменшує ресурси для війни, а й демонструє вразливість Росії навіть далеко від фронту.
