Україна заявила про нові успішні удари безпілотниками по ключових об’єктах російської енергетики. Цього разу мішенню стали нафтопереробний і нафтохімічний комплекси у Башкортостані та Волгоградській області. За даними Києва, атаки спрямовані на зниження експортних доходів Кремля та створення внутрішнього тиску на владу.
У ніч на четвер українські дрони завдали удару по одному з найбільших у Росії підприємств – нафтохімічному комплексу «Газпром Нафтохім Салават». Глава Башкортостану Радій Хабіров підтвердив факт атаки, зазначивши, що на об’єкті виникла пожежа, яку намагалися локалізувати екстрені служби. За його словами, жертв немає, а власна охорона комплексу відкрила вогонь по дронах.
Цей самий завод Україна вже атакувала у травні 2024 року. Попри офіційні запевнення російської сторони, що пожежа ліквідована й виробництво працює у штатному режимі, масштаби пошкоджень можуть бути значними. Офіційні повідомлення Кремля традиційно занижують збитки від українських атак, наголошують експерти.
Минулого тижня українські дрони також завдали удару по нафтопереробному заводу в Уфі, столиці Башкортостану. Об’єкт розташований приблизно за 1 400 кілометрів від українського кордону, що підкреслює зростаючі технічні можливості Києва у використанні далекобійних безпілотників.
Окремо Сили спеціальних операцій України повідомили про атаку на нафтопереробний завод у Волгоградській області. За офіційними даними, роботу підприємства тимчасово зупинили. Водночас губернатор Андрій Бочаров заявив, що система ППО відбила «масовану атаку» й пошкодження нібито були незначними, обмежившись приватними будинками.
За даними джерел у галузі, Волгоградський НПЗ, який належить компанії «Лукойл», у 2024 році переробив 13,7 мільйона тонн нафти – близько 5,1% від загального обсягу російських НПЗ. Тобто навіть тимчасове виведення заводу з ладу створює серйозні наслідки для нафтогазової галузі РФ.
Москва традиційно називає українські удари «терористичними актами», тоді як сама регулярно атакує енергетичну інфраструктуру України. Водночас експерти наголошують: саме удари по нафтопереробним заводам можуть стати найболючішими для Кремля, адже вони напряму зменшують валютні надходження та здатність фінансувати війну.
Деякі російські регіони вже стикаються з нестачею бензину. Українські атаки лише поглиблюють цю проблему, створюючи ризики дефіциту пального й зростання соціального невдоволення. Аналітики вважають, що Київ таким чином вибудовує стратегію економічного тиску, яка може бути не менш ефективною, ніж бої на фронті.
Кампанія ударів по нафтогазовій інфраструктурі Росії, що активізувалася останніми тижнями, є відповіддю на затягування переговорів і небажання Москви вести діалог на рівних умовах. Україна прагне довести, що має ресурси та технології, здатні завдати серйозних збитків агресору далеко за межами лінії фронту.
Таким чином, удари українських дронів по енергетичних об’єктах Росії стають важливим елементом нової воєнної стратегії Києва. Вони одночасно підривають економічну стабільність Кремля, зменшують його військові можливості та посилюють позиції України у дипломатичній площині.
