Трансформація ринку праці в умовах війни
Після кількох років роботи на офісних посадах, які вона вважала "нудними і сидячими", Лілія Шульга, 40-річна українка, отримала свою омріяну роботу водія вантажівки у Fozzy Group, одному з найбільших українських ритейлерів. "Я завжди мріяла про великі машини. Замість ляльок, коли була дитиною, я гралася з машинками", — розповіла вона. Шульга є яскравим прикладом нових реалій українського ринку праці, де жінки займають робочі місця, раніше традиційно зайняті чоловіками.
Війна з Росією значно виснажує робочу силу країни, і бізнес шукає нові способи компенсувати дефіцит працівників. З мільйонами українців, здебільшого жінками та дітьми, які виїхали за кордон через війну, та з десятками тисяч чоловіків, мобілізованими до армії, компанії звертають увагу на жінок, підлітків і студентів, щоб підтримати економіку.
За даними Національного банку України, з моменту початку війни країна втратила понад чверть своєї робочої сили. Майже 60% підприємств називають пошук кваліфікованих працівників своєю головною проблемою, згідно з опитуванням Міністерства економіки.
Жінки на нових робочих місцях
Чоловічі домінуючі галузі, як-от будівництво, транспорт і гірничодобувна промисловість, зазнали значних втрат через мобілізацію. Щоб підтримати економіку, уряд надає компаніям можливість отримати відстрочку для своїх працівників. Наприклад, в енергетичній та оборонній промисловості можна відстрочити 100% працівників, тоді як в інших галузях ця цифра становить лише 50%.
Водночас компанії дедалі частіше почали звертати увагу на жінок для виконання завдань, що раніше вважалися чоловічими. В аграрному південному регіоні Миколаївщини жінки проходять навчання на трактористів. Вони також працюють водіями трамваїв, вантажівок, шахтарями та охоронцями. "Ми пропонуємо навчання та роботу жінкам із мінімальним досвідом", — розповідає Любов Українець, директорка з питань персоналу компанії Silpo.
В Metinvest, одній із найбільших українських металургійних компаній, жіноча робоча сила становить 30-35% від загальної кількості працівників. Вперше жінки почали працювати на підземних роботах, що раніше було неприпустимим. Це свідчить про помітний відхід від гендерних стереотипів у працевлаштуванні.
Проблеми з дитячими садками та мобілізація
Втім, деякі жінки не можуть працювати через відсутність доступу до дитячих садків або через відсутність допомоги по догляду за дітьми. Лілія Шульга, яка працює по 15 днів на рейсі, змушена була повернутися жити до батьків, щоб вони доглядали за її 14-річним сином і 16-річною дочкою.
Також на тлі посилення мобілізаційних правил в Україні багато чоловіків почали шукати неофіційну роботу, що дозволяє їм залишатися поза державними реєстрами. Це ще більше ускладнює проблему браку робочої сили, особливо в таких критичних галузях, як будівництво та енергетика.
Залучення молоді до роботи
Для боротьби з браком робочої сили українські підприємства активно залучають молодь до роботи. Пропонуються програми стажувань і перше робоче місце для підлітків, що дозволяє не лише вирішити проблему з кадрами, але й формувати майбутній кадровий резерв. Наприклад, Silpo розробило спеціалізовану програму стажувань для студентів і активніше наймає підлітків на початкові посади у супермаркетах.
Vodafone, один із найбільших мобільних операторів в Україні, запустив молодіжну програму, в межах якої близько 50 підлітків у 12 містах отримали свою першу офіційну роботу. "Ми хочемо дати молоді перший досвід роботи й одночасно створити кадровий резерв," — сказала Ілона Волошина з Vodafone Retail. "Також ми прагнемо краще розуміти молодь".
Підвищення зарплат та зміна підходів
Компанії змушені адаптувати свої стратегії управління персоналом, зокрема, підвищувати заробітні плати. Середня заробітна плата в Україні зросла до 20 000 гривень на місяць, порівняно з 14 500 гривень минулого року. Також бізнес дедалі більше звертає увагу на автоматизацію процесів, ротацію працівників і розширення їхніх посадових обов’язків. Деякі компанії знову наймають пенсіонерів, пропонують більше пільг і переваг для молодих працівників.
Крім того, уряд та іноземні партнери запускають програми перекваліфікації для українців, надаючи можливість освоїти нові професії. За словами заступниці міністра економіки Тетяни Бережної, це дозволяє людям підвищити свій професійний рівень або отримати нову професію, що є актуальною на ринку праці.
Висновок: нові реалії на ринку праці
Війна в Україні радикально змінила ринок праці. Підприємства, стикаючись із нестачею кадрів, залучають більше жінок, молодь і пенсіонерів, щоб підтримати економіку в умовах тривалої війни. Незважаючи на всі труднощі, зміни у структурі зайнятості відкривають нові можливості для тих, хто готовий освоїти нові професії. Залучення жінок і молоді до раніше недоступних професій не лише допомагає економіці, але й сприяє зміні гендерних стереотипів та відкриває нові перспективи для поствоєнного відновлення країни.
