Уряд запроваджує нову систему контролю: чому це важливо
Кабінет міністрів України затвердив нові правила, за якими оцінюватимуть результативність публічних інвестиційних проєктів після їх завершення. Йдеться про формування цілісної системи, яка дозволить державі не лише витрачати кошти, а й чітко розуміти, який реальний ефект отримано від кожної вкладеної гривні. Відповідне рішення стало логічним продовженням реформи управління публічними інвестиціями.
У 2025 році було завершено реалізацію низки інвестиційних проєктів, профінансованих за рахунок державних ресурсів. Проте до цього часу в Україні не існувало єдиного механізму, який би дозволяв комплексно оцінити ефективність витрачених коштів, відповідність досягнутих результатів поставленим цілям та довгостроковий вплив таких проєктів на економіку й суспільство.
Відсутність стандартизованого підходу до оцінки створювала ризики суб’єктивності, фрагментарності та втрати цінного досвіду. Кожне міністерство чи відомство могло застосовувати власні методики або обмежуватися формальними звітами про освоєння бюджету. У результаті акцент робився на факті використання коштів, а не на досягнутому результаті.
Саме тому виникла потреба у запровадженні єдиного стандарту оцінки результатів реалізації проєктів. Новий порядок має забезпечити системність, порівнюваність та прозорість аналізу. Відтепер оцінювання стане обов’язковим етапом життєвого циклу кожного публічного інвестиційного проєкту.
У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства наголошують, що для держави це означає повну прозорість та можливість відстежувати, наскільки ефективно працюють публічні інвестиції. Йдеться не лише про контроль, а й про якісно новий рівень управління бюджетними ресурсами.
Що передбачає новий порядок оцінки
Нові правила чітко визначають, хто саме відповідає за підготовку звітів та проведення фінальної оцінки. Це дозволяє уникнути розмиття відповідальності та перекладання обов’язків між установами. Кожен проєкт матиме конкретного виконавця, який готуватиме підсумковий аналіз.
Окрему увагу приділено термінам. Встановлено конкретні дедлайни для проведення перевірки після завершення робіт. Такий підхід унеможливлює затягування процесу оцінювання та забезпечує оперативне отримання результатів, що особливо важливо в умовах активного бюджетного планування.
Параметри оцінки стали значно ширшими, ніж раніше. Аналізуватимуть не лише фактичні витрати, а й економічну вигоду, соціальний ефект та вплив на довкілля. Це означає, що кожен публічний інвестиційний проєкт розглядатиметься з позиції довгострокової користі для держави та громадян.
Результати оцінки оформлюватимуться у вигляді офіційного висновку за єдиною формою. Така стандартизація дозволить порівнювати різні проєкти між собою, формувати базу даних успішних практик та виявляти системні проблеми. У підсумку управління публічними інвестиціями стане більш професійним і прогнозованим.
Запровадження єдиного порядку оцінки також створює можливість враховувати помилки або успіхи поточних проєктів при плануванні бюджету на майбутнє. Це надзвичайно важливо в період відновлення країни, коли кожна інвестиція повинна працювати на стратегічний розвиток.
Контекст реформи та масштаб фінансування
Новий порядок оцінки результативності є частиною ширшої реформи управління публічними інвестиціями, розрахованої до 2028 року. У 2025 році Міністерство фінансів виконало понад третину запланованих завдань цієї реформи, що свідчить про поступове, але системне впровадження змін.
У вересні 2025 року вперше за новими правилами було проведено відбір проєктів і програм та сформовано Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій. До нього увійшли 195 проєктів і програм загальною вартістю 12,6 трлн грн. Це безпрецедентний за масштабом перелік ініціатив, які охоплюють різні сфери – від інфраструктури до екології.
Формування Єдиного проєктного портфеля стало важливим кроком до впорядкування державних вкладень. Тепер кожен публічний інвестиційний проєкт проходить конкурсний відбір і оцінюється за визначеними критеріями ще на етапі планування. А після завершення – отримує фінальну оцінку результативності.
У державному бюджеті на 2026 рік передбачено 116,9 млрд грн на фінансування публічних інвестиційних проєктів і програм ЄПП. Фінансування здійснюється із загального та спеціального фондів бюджету, а також за рахунок державних гарантій. Такий обсяг ресурсів вимагає максимальної відповідальності та прозорості.
Крім того, міжнародні партнери продовжують підтримувати Україну. Зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку з початку повномасштабної війни інвестував в Україну понад 9 млрд євро. Це підсилює значення якісного управління публічними інвестиціями, адже довіра донорів напряму залежить від ефективності використання коштів.
Прозорість як основа довіри та розвитку
Запровадження оцінки результативності публічних інвестиційних проєктів є не лише технічним нововведенням, а й важливим сигналом суспільству. Громадяни мають право знати, як використовуються їхні податки та які результати приносить державна політика у сфері інвестицій.
Прозорість і підзвітність стають фундаментом довіри між державою та суспільством. Коли рішення підкріплюються чіткими аналітичними висновками, це зменшує простір для маніпуляцій і політичних спекуляцій. Управління публічними коштами переходить із площини декларацій у площину вимірюваних показників.
Ефективна оцінка дозволяє не лише констатувати успіхи, а й визнавати помилки. Саме визнання недоліків відкриває шлях до вдосконалення процедур, оптимізації витрат і підвищення якості державних рішень. У довгостроковій перспективі це сприятиме формуванню культури відповідального управління.
В умовах масштабної відбудови країни після руйнувань, спричинених війною, роль публічних інвестицій зростає в рази. Кожен інвестиційний проєкт має працювати на відновлення інфраструктури, підтримку економіки, створення робочих місць і зміцнення соціальної стійкості громад.
Нові правила оцінки результативності – це крок до того, щоб державні інвестиції стали справжнім інструментом розвитку, а не формальним освоєнням коштів. Відтепер ефективність, соціальна цінність і екологічна відповідальність мають стати ключовими критеріями успіху кожного проєкту, що фінансується за рахунок держави.
