Зімбабве прийняв рішення про відстріл 200 слонів у відповідь на тривалу посуху та відсутність продовольства. Міністр охорони навколишнього середовища Зімбабве Сітембісо Ніоні оголосив про цю міру, підкресливши, що її мета — не лише зменшення популяції тварин, а й забезпечення місцевих громад необхідними ресурсами.
Згідно з інформацією, оприлюдненою в парламенті 11 вересня, посуха в Зімбабве призвела до значного зменшення врожаю та нестачі їжі. "У Зімбабве налічується більше слонів, ніж потрібно," — зазначив Ніоні. Уряд доручив Управлінню парків і дикої природи Зімбабве (ZimParks) організувати процес відбракування тварин, які мають бути вбиті.
Генеральний директор ZimParks Фултон Мангванья пояснив, що відстріл слонів відбудеться в районах, де їхні звичні пасовища наблизились до людських поселень. Це зокрема стосується найбільшого природного заповідника Зімбабве Хванге, де нині мешкає близько 65 000 слонів, що в чотири рази перевищує його місткість.
Згідно з оцінками, в Зімбабве проживає близько 100 000 слонів — друга за чисельністю популяція у світі після Ботсвани. Влада планує не лише контролювати кількість слонів, а й забезпечити місцеві громади білком шляхом сушіння та упаковки м'яса, яке потім розподілять серед нужденних.
Зімбабве, разом з Намібією, оголосили надзвичайний стан через посуху. Згідно з даними ООН, приблизно 42% населення Зімбабве живе в бідності, і близько 6 мільйонів осіб потребуватимуть продовольчої допомоги під час неврожайного сезону з листопада по березень.
Критики цього рішення стверджують, що вбивство слонів є нераціональним, оскільки ці тварини є головною туристичною атракцією країни. "Уряд має знайти більш стійкі екологічні рішення, які не шкодять туризму," — зазначає Фарай Магуву, директор некомерційної організації "Центр управління природними ресурсами". Він додає, що живі слони вигідніші, ніж мертві, і що ця практика ставить під загрозу репутацію Зімбабве як охоронця природних ресурсів.
Намібія також оголосила про плани вбити понад 700 диких тварин, включаючи 83 слони, у спробі впоратися з наслідками посухи та голоду. Ці рішення викликали широку реакцію та обговорення як на національному, так і на міжнародному рівнях, підкреслюючи складність і драматизм ситуації, що склалася в регіоні.
