Проходячи крізь темний зал із високою вологістю й глухим шумом кондиціонерів, відвідувач поринає в уявне бачення Венеції через сто років, де архітектура перетворилась на випробувальний стенд для кліматичних експериментів.
Колись знайомі форми поступилися місцем дисонансним інсталяціям, що примушують замислитися над наслідками неконтрольованого використання кондиціонерів.
Перший блок виставки миттєво занурює у проблему зміни клімату, закликаючи шукати рішення не через приборкання природи, а через співпрацю з нею. У сусідньому просторі з білої цегли виростає стіна з потужним графіком демографічного зростання людства від 3000 року до н.е. до очікуваного піку й поступового спаду, що зосереджує увагу на питаннях перенаселення й стійкості.
Куратор центральної експозиції “Intelligens: Natural, Artificial and Collective” Carlo Ratti прагнув зробити виставку доступною для нефахівців, водночас зберігши її лабораторний характер.
Понад триста проєктів від семисот п’ятдесяти партнерів зі всього світу розмістили в приміщеннях Арсенале, перетворивши історичний суднобудівний цех на “збитий льотний симулятор” майбутнього.
Уперше в історії Бієнале основна частина проєктів відібрана через відкритий конкурс “space for ideas”, що відкрив дорогу молодим архітекторам із найвіддаленіших регіонів. Автори з Австралії, Африки та Латинської Америки отримали шанс запропонувати свої рішення проблем кліматичних криз і урбаністичного дизайну.
Цього року нагороду «Золотий лев» отримала презентація Бахрейну «Heatwave» – модульна система для відкритих просторів, яка поєднує традиційні бахрейнські методи охолодження із сучасними матеріалами та екологічними дослідженнями. Маттео де Майда
Через традиційно складну для сприйняття фахову риторику стендових текстів куратор поступився місцем ШІ: поруч із повнорозмірними панелями архітектори залишають власні пояснення, а короткі лаконічні резюме готують алгоритми.
Spatial Intelligens — мобільний додаток, розроблений німецькою студією Sub, має допомогти гостям налаштувати індивідуальний маршрут і визначити теми за інтересами. Хоча шість тижнів після відкриття програма ще “у стадії доробки”, відвідувачі вже оцінюють ідею як крок до демократизації архітектурної виставки.
Серед яскравих проєктів варто відзначити інсталяцію Michelangelo Pistoletto “The Third Paradise”, де велика арка зі смуг кольорового скла символізує новий цикл культурного відродження через баланс технологій і природи.
У зоні, присвяченій біоміметиці, можна побачити модульні структури, натхненні формами дерева, що нагадують ідею “будівлі, розумної як дерево”. Проєкти з використанням перероблених матеріалів, як-от український стенд “Vernacular Hardcore” із уламків зруйнованих війною споруд, показують, що архітектура здатна стати каталізатором відновлення міст і спільнот.
Тематичні наративи переплітаються з ігровими та гумористичними інтервенціями: польський павільйон у дусі “Holy Corner” саркастично переосмислив домашні вівтарі Східної Європи як елемент безпеки в сучасному середовищі, а компенсаційна зона біля входу запрошує скуштувати каву, зварену на воді з лагуни — натяк на гібрид естетики та екологічних ризиків.
Такі легкі ноти поясників додають контрасту до загального потоку інформації й дозволяють відвідувачеві перевести дух між серйозними концептуальними блоками.
Британський павільйон, який отримав спеціальну відзнаку від журі, що присуджує Золотого лева. Маттео де Майда
Критики називають виставку “захоплюючою, але перевантаженою”: більше ніж сімдесят тисяч квадратних метрів інсталяцій залишають лише по сімдесят дві секунди на кожен стенд за умови доби прогулянок. Для багатьох відвідувачів це неможливо, але Ratti вважає, що метою є не поглинення всього контенту, а створення дискурсу. Адже успішна Бієнале стимулює розмову: думки, суперечки та обмін досвідом серед архітекторів, дизайнерів, екологогів і пересічних гостей.
Крім центрального розділу, ювілейний дев’ятнадцятий захід охоплює шістдесят шість національних павільйонів у Giardini та по всьому місту. Золотого Лева за найкращу національну презентацію здобув стенд Бахрейну “Heatwave” — модульну систему охолодження відкритих просторів, що поєднала давні бараньї техніки з сучасними матеріалами та дослідженнями клімату. Спеціальні відзнаки отримали Британський павільйон і Ватиканський “Opera Aperta”, які висвітлили перетворення історичних будівель на освітні й релігійні простори.
Загалом “Intelligens” демонструє, що архітектура сьогодні — це не лише будівельні матеріали, а й програмне забезпечення кліматичних стратегій, соціальних інновацій і технологічних рішень на перетині штучного інтелекту та біоніки. Цьогорічна Венеційська Архітектурна Бієнале підтверджує, що “дизайн розумного, як дерево” простягається від макроурбаністики до мікрорішень у побуті, а ключовим завданням архітектурної спільноти є навчитися співіснувати з навколишнім світом, а не домінувати над ним.
