Швейцарський люксовий бренд Vetements звернувся до Верховного суду США після того, як Патентне і торговельне відомство відмовило йому в реєстрації товарного знаку. Причина — слово vêtements перекладається з французької як «одяг», а отже, визнане занадто загальним.
Компанія вважає рішення несправедливим, оскільки американські споживачі сприймають Vetements як упізнаваного дизайнера, а не як опис будь-якого одягу. Юристи бренду наголошують: закон США вимагає враховувати споживче сприйняття, а не лише буквальний переклад.
Суперечка демонструє, наскільки складними стають міжнародні питання захисту інтелектуальної власності. Для прикладу, Veuve Clicquot отримав торговельну марку в США, адже слово «veuve» («вдова» французькою) не є зрозумілим більшості американських покупців. Vetements же, на думку відомства, легко ідентифікується з простим словом «clothing».
Адвокати компанії наполягають, що підхід до іноземних назв у США непослідовний. Раніше Верховний суд уже ухвалював рішення на користь «простих» брендів, як-от у справі Booking.com у 2020 році, коли суд визнав, що загальне слово у поєднанні з доменом може бути зареєстрованим знаком.
Правники нагадують, що деякі відомі бренди втратили охорону через так званий «генерицид» — коли назва перетворюється на загальновживане слово: «термос», «ескалатор» чи «блискавка». Але випадок Vetements унікальний — бренд свідомо обрав просту назву, щоб підкреслити свою концепцію.
Юристи з інтелектуальної власності підкреслюють: якщо суд стане на бік Vetements, це може відкрити шлях іншим міжнародним компаніям з простими назвами отримати захист у США. Водночас негативне рішення посилить тиск на бренди, які будуть змушені змінювати ідентичність на різних ринках.
Справа має глобальне значення: у світі зростає кількість подібних суперечок. Так, австралійські виробники взуття програли право на назву Ugg у США, хоча на батьківщині це загальний термін. Це доводить, що правові підходи до іноземних назв залишаються суперечливими й часто неузгодженими.
Vetements, відомий своєю іронією й експериментами на межі моди та концептуального мистецтва, тепер ставить під сумнів саму суть американської системи товарних знаків. Рішення Верховного суду може стати прецедентом для цілої індустрії, де кордони між мовами та культурами дедалі частіше стираються під впливом глобального інтернету.
