У середу в Нідерландах відбудуться парламентські вибори, які аналітики вже назвали референдумом про вплив крайньої правиці. Їхній головний герой — Геерт Вілдерс, лідер Партії свободи (PVV), відомий антиісламською й антиіммігрантською риторикою. Саме він раніше спровокував розпад урядової коаліції, а тепер ризикує втратити частину місць у парламенті.
Після рекордної перемоги у 2023 році Партія свободи не змогла сформувати уряд: партнери відмовилися підтримати кандидатуру Вілдерса на посаду прем’єра. У червні він вийшов із коаліції, звинувативши партнерів у «м’якій позиції щодо міграції». Це спричинило дострокові вибори, які стали своєрідним іспитом для нідерландського популізму.
За останніми опитуваннями, PVV може залишитися найбільшою фракцією, але її перевага звузилася. Їй на п’яти наступає лівий альянс лейбористів і зелених, а також центристські сили — D66 і християнські демократи. Деякі прихильники Вілдерса мігрували до ще радикальнішої партії JA21, що посилило внутрішню конкуренцію в таборі правих.
Політична сцена Нідерландів традиційно фрагментована — цього року в гонці беруть участь 27 партій, із яких щонайменше 16 можуть пройти до парламенту. Така роздробленість означає місяці переговорів після голосування: без стабільної більшості жодна сила не здатна правити самостійно.
Більшість великих партій уже заявила, що не підуть у коаліцію з Вілдерсом, навіть якщо його партія переможе. Це зменшує шанси радикального політика знову претендувати на посаду прем’єра. У фаворитах — Франс Тіммерманс (лівий блок) і Генрі Бонтенбал (християнські демократи), які уособлюють протилежні полюси політичного спектра, але однаково наголошують на стабільності.
Тематика кампанії майже не змінюється: міграція — домінантна тема, яку партії інтегрують у всі інші проблеми — від безпеки до житла. Вілдерс закликає до «кризового плану»: закриття центрів біженців і використання армії для охорони кордонів. Ліві ж наголошують, що лише близько 12% мігрантів — це шукачі притулку, решта — студенти та працівники, без яких економіка старіючої країни не зможе функціонувати.
Нідерланди стикаються з демографічним парадоксом: з одного боку — суспільна втома від напливу іноземців, з іншого — гострий дефіцит робочих рук і житла. Саме житлова проблема стала найболючішою темою для молодих виборців, але праві політики часто переводять її у площину міграційних страхів.
Політологи зазначають, що виборці прагнуть передбачуваності. Країна голосує вже втретє за чотири роки через постійні розпади коаліцій. Професорка політичних наук Барбара Віс із Утрехта пояснює: «Люди втомилися від нестабільності — вони хочуть уряду, який просто працює».
Питання, чи зможе нова влада забезпечити тривале управління, залишається відкритим. Експерти прогнозують, що навіть у разі успішних переговорів країну чекатиме чотири- або п’ятипартійна коаліція, а це означає постійні компроміси й ризик чергового політичного колапсу.
У ширшому контексті вибори в Нідерландах — сигнал для всієї Європи, яка переживає нову хвилю правого популізму. Результат голосування покаже, чи готове суспільство підтримати жорстку антиіммігрантську риторику, чи віддасть перевагу стабільності й центристським рішенням.
