Протягом останнього тижня три вибухи сколихнули військкомати в різних регіонах України. За даними Служби безпеки України (СБУ), ці атаки є частиною підривної кампанії Росії, спрямованої на посилення розколу між військовими та цивільними.
Два вибухи були смертельними для самих виконавців, що змусило правоохоронців припустити, що вибухові пристрої могли бути дистанційно активовані російськими агентами.
"Російські спецслужби використовують молодих людей, пропонуючи їм гроші за підриви військкоматів", – заявив Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО.
Як Росія вербує виконавців?
За словами Коваленка, Росія активно моніторить соцмережі в пошуках українців, які висловлюють невдоволення війною.
Процес вербування виглядає так:
- Моніторинг чатів та соцмереж (Telegram, TikTok, Facebook)
- Пропозиція фінансової винагороди – від $500 до кількох тисяч доларів
- Доставка вибухівки виконавцю
- Активація бомби дистанційно, щоб уникнути виплати
Таким чином, багато з виконавців навіть не усвідомлюють, що їх використовують як "живих смертників".
"Російські агенти не зацікавлені в тому, щоб виконавці вижили, – пояснює Коваленко. – Їх просто ліквідують, щоб не платити гроші і знищити всі сліди".
Не лише вибухи: як підривається мобілізація?
Крім фізичних атак, Росія також веде інформаційну війну:
- Запуск фейкових відео про жорстокість мобілізації
- Розповсюдження "злите" відео конфліктів між військовими та цивільними
- Маніпуляції щодо умов мобілізації
Згідно з аналітичним центром InfoLight.UA, протягом 2023 року "зрежисовані" відео з бійками між призовниками та військовими поширювалися у TikTok, що збільшило кількість реальних конфліктів.
Це створило атмосферу недовіри між суспільством і військовими, що призвело навіть до актів агресії – спалення автомобілів, нападів на призовників.
Зростання саботажу: чи завжди винна Росія?
Хоча влада звинувачує Москву в організації атак, деякі інциденти не мають очевидного зв’язку з Кремлем.
31 січня – новобранця, який їхав у навчальний центр, супроводжував військовий. На зупинці призовник зателефонував знайомому, який приїхав, застрелив військкома і разом із новобранцем утік.
Зрештою, обох чоловіків затримали, а українські прокурори висунули їм звинувачення у вбивстві посадової особи.
Командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий назвав цей випадок "червоною лінією, яку не можна переходити".
Чому українці уникають мобілізації?
Україна переживає гострий дефіцит військових. За три роки війни кількість охочих воювати значно скоротилася.
Соціологія свідчить про зміну настроїв:
- У грудні 2023 року 38% українців погоджувалися з тим, що "Україна може віддати частину територій заради миру".
- У 2022 році такої думки дотримувалося менше 20%.
Ці дані свідчать про втому суспільства від війни, а також про зростаючий страх перед мобілізацією.
"Ми не маємо права ігнорувати зростання недовіри між суспільством і армією", – заявила військова волонтерка Марія Берлінська.
Як Україна реагує на хвилю атак?
Посилено охорону військкоматів
- Збільшено кількість патрулів та відеоспостереження
- Призовники проходять інструктаж із безпеки
СБУ та Нацполіція вже ідентифікували 497 осіб
- Вони підозрюються у підготовці атак на військові об’єкти та залізницю
Зміни в мобілізаційній політиці
- Президент Володимир Зеленський відкрито говорить про необхідність мобілізації, але водночас шукає шляхи зменшення протестних настроїв.
Перемир'я чи продовження війни? Що далі?
У 2024 році дедалі більше українців розглядають можливість дипломатичного врегулювання.
Зеленський натякає на можливі переговори:
"Якщо єдиний шлях зупинити війну – це переговори з Путіним, то ми готові до цього."
Однак питання яких територій це стосуватиметься та чи згодні на це українці залишається відкритим.
Напади на військкомати – це частина гібридної війни. Росія використовує не лише фізичні атаки, а й інформаційну дестабілізацію.
Зростає соціальна напруга: дедалі більше людей висловлюють неготовність воювати, а настрої в суспільстві змінюються.
Влада реагує, але виклики залишаються: посилення мобілізації ризикує ще більше підірвати довіру суспільства.
Чи можливий компроміс? Питання миру і територіальних поступок стає дедалі актуальнішим, і політичні рішення можуть визначити подальший хід війни.
Україна стоїть перед вибором: посилювати мобілізацію чи шукати дипломатичне рішення. Від цього вибору залежить майбутнє всієї країни.
