У 2025 році питання прозорості та відкритості роботи парламентських комітетів стало одним із ключових аспектів оцінки ефективності Верховної Ради України. Моніторинг, проведений у межах пресконференції «Відкритий парламент: результати моніторингу прозорості комітетів Верховної Ради IX скликання за 2025 рік», продемонстрував як успіхи окремих комітетів у доступності інформації для громадськості, так і серйозні прогалини, що викликають занепокоєння.
Питання відкритості парламентських процесів є не лише формальним дотриманням законодавства, а й показником довіри суспільства до державних інституцій. Коли комітети системно публікують відеозаписи засідань, протоколи, стенограми та рішення, це створює атмосферу прозорості та сприяє контролю з боку громадськості.
Однак дослідження 2025 року засвідчило, що більшість комітетів мають певні проблеми з повнотою та регулярністю оприлюднення інформації. Так, 8 комітетів взагалі не публікували відео засідань, а ще 6 комітетів робили це лише частково. Додатково 15 комітетів не забезпечували повного доступу до порядків денних, протоколів та стенограм.
Водночас аналіз показав, що деякі комітети змогли досягти максимального рівня відкритості, демонструючи високий рівень готовності до комунікації із журналістами та громадськістю. Ці успіхи варто розглядати як приклад належної практики для інших комітетів.
У цьому матеріалі детально розглядаються результати моніторингу, причини різниці у відкритості, а також наслідки закритості для довіри до парламенту та участі громадськості у законодавчому процесі.
Лідери відкритості: приклади ефективної комунікації
Серед 23 комітетів Верховної Ради три комітети досягли максимальних 11 балів за відкритість: комітет з питань цифрової трансформації, комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, а також комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Ці комітети оприлюднювали всі необхідні документи та відеозаписи, за винятком виїзних, позачергових і кулуарних засідань, де технічно неможливо було вести записи. Такий рівень прозорості дозволяє громадськості та журналістам повною мірою стежити за роботою комітетів і навіть брати участь у процесі через запитання в чаті під час засідань.
Голова комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький підкреслив, що секретаріат комітету заздалегідь публікує порядок денний, а учасники можуть ставити питання напередодні засідання. Це створює умови для взаємодії з громадськістю та підвищує довіру до роботи парламенту.
Інші комітети, що наблизилися до максимуму, не досягли його лише через поодинокі пропуски стенограм або документів. Наприклад, комітети з питань енергетики отримали 10,5 бала, комітет з прав людини — 10, антикорупційний — 10, комітет з питань держвлади та соціальної політики — по 9,5 бала.
Високі результати лідерів демонструють, що відкритість комітетів — це не лише формальна вимога закону, а й реальний механізм взаємодії з громадянами, який може слугувати інструментом підвищення ефективності та професійності депутатів.
Проблеми середньої групи: несистемність та прогалини
Дев’ять комітетів опинилися у середині рейтингу, основною проблемою яких стала несистемна публікація відео засідань. Наприклад, комітет з питань інтеграції України до ЄС не оприлюднює більшість порядків денних і частину стенограм, а комітет з питань свободи слова не публікує ухвалені рішення, а деякі документи взагалі недоступні.
Бюджетний комітет отримав лише 6,5 бала через відсутність відео засідань та порожній аудіорозділ, економічний комітет — 8,5 бала через відсутність трансляцій, а регламентний — 7 балів через недопублікацію протоколів і стенограм. Комітет з питань освіти, науки та інновацій суттєво втратив позиції, набравши лише 6,5 бала, адже понад половина засідань за рік не відображена належним чином.
Проблеми середньої групи свідчать, що навіть за наявності законодавчих норм та технологічних можливостей комітети не завжди системно дотримуються принципів відкритості. Це створює розрив між потенційною прозорістю та фактичним рівнем доступу до інформації.
Проте деякі комітети змогли поліпшити свої позиції. Наприклад, комітет з питань правової політики піднявся на три бали й вийшов з антирейтингу, демонструючи позитивну динаміку у відкритості роботи.
Антирейтинг: закритість та її наслідки
До антирейтингу потрапили шість комітетів, які набрали менш ніж половину балів. Найнижчі позиції у комітетів з нацбезпеки, оборони та розвідки (2,5 бала) і правоохоронної діяльності (5 балів). Вони обмежили відкритість з міркувань безпеки, публікуючи лише порядки денні та рішення в соціальних мережах.
Серед антилідерів також комітет з транспорту та інфраструктури (3,5 бала), який не публікує відео засідань, попри проведення їх у Zoom, а також комітети з аграрної, зовнішньої та фінансової політики, де інформація оновлюється несистемно, часто відсутні відеозаписи та документи.
Заступниця голови комітету з питань цифрової трансформації Вікторія Подгорна наголосила, що закритість парламенту знижує рівень довіри до нього. Вона зазначила, що відкриті засідання комітетів є майданчиком для демонстрації професійності депутатів та комунікації із суспільством.
Низький рівень відкритості провокує поширення чуток і дезінформації про роботу парламенту, що негативно впливає на репутацію інституції та створює додаткові бар’єри для взаємодії громадськості з законодавчим процесом.
Закон і громадянська участь
20 січня 2025 року набув чинності закон про відкритість роботи комітетів Верховної Ради. Як зазначив народний депутат Володимир В’ятрович, громадськість та активні депутати мають всі можливості вимагати виконання закону, використовуючи його як інструмент впливу, а не лише покарання.
Михайло Радуцький підкреслив, що комітети не мають об’єктивних причин для невиконання закону, який самі ж депутати й ухвалили. Виконання норм законодавства забезпечує системність публікацій, сприяє довірі та дозволяє журналістам і громадськості брати участь у парламентському процесі.
Відкритість комітетів є не лише формальною вимогою, а й засобом зміцнення демократії, інструментом для контролю за якістю роботи депутатів та підвищення відповідальності перед громадянами. Саме через прозорість можна будувати ефективну взаємодію між парламентом та суспільством, формувати довіру та уникати непорозумінь.
Висновки
Результати моніторингу 2025 року демонструють значні відмінності у відкритості роботи парламентських комітетів. Деякі комітети є прикладом прозорості та ефективної комунікації, інші ж мають суттєві прогалини у публікації відео, документів та стенограм.
Відкритість є ключовим фактором довіри громадськості до парламенту та можливості контролювати роботу депутатів. Тільки системна та послідовна публікація документів, відео та рішень забезпечує повноцінний доступ до законодавчого процесу.
Реальні приклади успішних комітетів, таких як комітет з цифрової трансформації та комітет з питань здоров’я нації, показують, що відкритість можлива і ефективна, коли вона є пріоритетом для депутатів і секретаріату.
Натомість низька відкритість провокує недовіру, поширення чуток та дезінформації, що шкодить репутації парламенту. Виконання закону про відкритість і активна участь громадян дозволяють змінити ситуацію на краще і забезпечити баланс між безпекою, прозорістю та ефективністю законодавчого процесу.
