На тринадцятий день війни між Ізраїлем, США та Іраном конфлікт продовжив розширюватися як географічно, так і політично. Четвер став одним із найнапруженіших днів кампанії: ізраїльська авіація завдала нових ударів по Тегерану та Бейруту, тоді як Іран намагався зміцнити контроль над Ормузькою протокою — ключовим енергетичним коридором світової економіки.
Ізраїльська армія оголосила про «масштабну хвилю» авіаударів по іранській столиці. За офіційними заявами військових, удари були спрямовані проти об’єктів, пов’язаних із розвитком ядерної програми Ірану, зокрема комплексів, які забезпечують критичні технології для створення ядерної зброї.
Паралельно Ізраїль значно розширив операції у Лівані. У Бейруті вибухи пролунали в центральних районах міста — лише за кількасот метрів від урядових будівель. Для багатьох мешканців це стало психологічним переломом: райони, які раніше вважалися відносно безпечними, опинилися під прямими ударами.
За попереднім аналізом газети «Дейком», ізраїльська стратегія демонструє поступовий перехід від обмежених ударів по військовій інфраструктурі до системного тиску на ключові центри управління та логістики союзників Ірану в регіоні.
Одним із найбільш резонансних ударів у Бейруті стала атака на кампус Ліванського університету — головного державного навчального закладу країни. За даними державного інформаційного агентства Лівану, загинули директор факультету наук доктор Хусейн Баззі та професор Муртада Срур.
Водночас ізраїльські військові заявили, що удари були спрямовані проти інфраструктури «Хезболли» — підтримуваного Іраном збройного угруповання, яке контролює значну частину південних передмість Бейрута.
Прем’єр-міністр Лівану Наваф Салам у телевізійному зверненні попередив, що країна ризикує знову стати полем чужої війни.
Ізраїльські військові завдали ударів по Дахії — Амр Абдалла
«Ми не можемо за жодних обставин прийняти, щоб Ліван знову став ареною для воєн інших держав», — заявив він.
Поки бойові дії посилювалися на суші та в повітрі, Іран намагався використати свою головну геополітичну перевагу — контроль над Ормузькою протокою. Цей вузький морський коридор між Перською затокою та Аравійським морем забезпечує транспортування приблизно п’ятої частини світових поставок нафти.
Новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї у своїй першій публічній заяві наказав військовим продовжувати блокування протоки. Він також пообіцяв помститися за загиблих під час американсько-ізраїльських ударів.
«Ми не відмовимося від помсти за кров наших мучеників», — заявив він у зверненні до іранського народу.
У регіоні вже зафіксовано нові інциденти з торговельними суднами. У Перській затоці біля узбережжя Іраку було атаковано два нафтові танкери. За даними місцевої влади, загинула щонайменше одна людина, а десятки членів екіпажів були евакуйовані.
Іран узяв відповідальність за атаку на одне із суден, яке ходило під прапором Маршаллових островів і належало американській компанії. У заяві Корпусу вартових ісламської революції зазначалося, що танкер нібито «проігнорував попередження».
Атаки змусили іракську владу тимчасово зупинити роботу нафтових терміналів — крок, який негайно вплинув на глобальні енергетичні ринки.
За даними ООН, гуманітарна ситуація в регіоні також стрімко погіршується. Загалом із початку війни загинули щонайменше 1 940 людей, більшість із них — в Ірані. Понад 1 348 цивільних осіб стали жертвами бойових дій.
Внутрішнє переміщення населення в Ірані набуває масштабів гуманітарної кризи: за попередніми оцінками, свої домівки залишили до 3,2 мільйона людей.
У Лівані ситуація також стрімко погіршується. За офіційними даними, загинули понад 700 людей, а більше 800 тисяч були змушені залишити свої домівки. Серед них — приблизно 200 тисяч дітей.
Південні передмістя ліванської столиці після авіаударів. Бейрут, Ліван — Дієго Ібарра Санчес
На тлі цих подій президент США Дональд Трамп заявив, що війна «просувається дуже швидко», але не уточнив можливі строки її завершення.
Він також применшив значення різкого зростання цін на нафту, наголосивши, що головною метою кампанії залишається недопущення отримання Іраном ядерної зброї.
«Ми робимо те, що потрібно зробити», — заявив він.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, відповідаючи на запитання журналістів уперше з початку війни, визнав, що навіть масштабні військові удари не гарантують падіння іранського режиму.
«Ми створюємо оптимальні умови для його повалення, але режим падає зсередини», — сказав він.
У стратегічному вимірі події четверга показали головну тенденцію конфлікту: війна поступово перетворюється з локального протистояння на регіональну кризу з глобальними економічними наслідками.
Ескалація бойових дій у Лівані, удари по іранській столиці та боротьба за контроль над ключовими енергетичними маршрутами демонструють, що конфлікт дедалі більше впливає не лише на безпеку Близького Сходу, а й на стабільність світових ринків.
