Відмова США від європейської безпеки: шок для союзників
Рішення Вашингтона проводити прямі переговори з Кремлем, залишивши осторонь Київ та європейських партнерів, стало тривожним сигналом для Європи. Президент США Дональд Трамп дедалі більше приймає наратив Москви щодо війни в Україні, що лише посилює розкол між двома берегами Атлантики.
Наслідки такого розвороту очевидні: Європа вже не може розраховувати на військову підтримку США так, як раніше. Це змушує європейські країни терміново переглядати свої оборонні стратегії та збільшувати військові бюджети.
ЄС уже проходив кризові етапи, які призводили до глибшої економічної інтеграції – від боргової кризи 2010–2012 років до пандемії COVID-19. Схоже, що війна в Україні та загроза з боку Росії стануть наступним каталізатором змін.
Гроші для армії: як Європа фінансуватиме оборону
Європейські фінансові ринки активно реагують на нову реальність. Акції німецьких оборонних компаній Rheinmetall, Hensoldt та Renk зросли на 40–60% з початку року. Загальний європейський сектор аерокосмічної та оборонної промисловості виріс на 16%, що значно перевищує результати американських індексів.
Водночас плани з розширення оборонного бюджету набирають обертів:
- Німеччина створила фонд у 100 мільярдів євро для модернізації армії, але він майже вичерпаний через великі оборонні закупівлі. Нова влада може підняти витрати на оборону до 3% ВВП.
- Велика Британія вже оголосила про аналогічне збільшення оборонного фінансування.
- ЄС розглядає спільний оборонний бюджет у розмірі 250 мільярдів євро на рік, що може включати розгортання додаткових 300 000 військових для стримування Росії.
Спільне фінансування: чи готова Європа позичати більше?
Одним із найефективніших інструментів боротьби з кризами для ЄС завжди були масштабні програми спільного фінансування. Наприклад, після пандемії COVID-19 Європа залучила понад 700 мільярдів євро через фонд Next Generation EU.
Тепер аналітики Брюссельського центру Bruegel та Кільського інституту економіки прогнозують, що до 2030 року ЄС може випустити нові євробонди на 625 мільярдів євро, щоб покрити зростаючі оборонні витрати.
Крім того, колишній голова Європейського центрального банку Маріо Драгі минулого року представив доповідь, у якій зазначив, що для конкурентоспроможності Європи потрібно додатково 800 мільярдів євро щороку, що становить 5% ВВП ЄС.
Завдяки загрозі з боку Росії та політиці США цей сценарій може реалізуватися швидше, ніж очікувалося.
Висновок: війна як драйвер економічного перезапуску
Замість очікуваного миру війна в Україні стає тригером для кардинальних змін у Європі. Континент змушений переосмислювати свою економічну політику, інвестуючи сотні мільярдів у безпеку, військові технології та оборонну індустрію.
Головне питання – чи стане ця мобілізація ресурсів каталізатором нового економічного зростання, чи ж навпаки, перевантажить європейські бюджети?
Одне зрозуміло: геополітична реальність змінилася, і Європа більше не може дозволити собі залежати від волі Вашингтона.
