Війна, що триває вже майже три роки, виснажує українську армію не лише фізично, а й кадрово. Високі втрати, проблеми з мобілізацією, дезертирство та командні рішення, що викликають критику, ставлять перед Збройними силами України нові виклики. Тим часом, Київ намагається зберегти військову та фінансову підтримку Заходу, доводячи свою спроможність ефективно воювати.
Кадровий голод: чому не вистачає військових?
Добровольці без підготовки
Анастасія, бойовий медик, добровільно приєдналася до армії у 2022 році. Вона не мала ані медичної, ані військової освіти, але хотіла допомагати пораненим. Спочатку її відправили у тилові госпіталі, однак восени 2023-го вона несподівано опинилася в епіцентрі бойових дій поблизу Курахового в Донецькій області.
"Я навіть не мала базової військової підготовки, коли прибула на передову. Мої документи були сфальсифіковані колишнім командуванням", — розповідає Анастасія.
Її випадок — не унікальний. Армія все частіше залучає новобранців із мінімальним навчанням через гострий брак особового складу.
Переміщення військових із авіації на фронт
На фоні виснаження ресурсів, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у січні 2024 року наказав перевести понад 5000 військовослужбовців Повітряних сил до наземних військ. Це рішення викликало занепокоєння серед військових експертів, які побоюються, що Україна жертвує висококваліфікованими спеціалістами.
Проте Сирський запевняє:
"Незамінні фахівці не підпадають під переведення".
Попри ці заяви, нестача кадрового ресурсу стала очевидною навіть у США. Держсекретар Марко Рубіо під час слухань у Конгресі заявив:
"Проблема України не в нестачі грошей, а в тому, що вона втрачає людей".
Криза командування: радянські методи проти західних принципів
Старі традиції vs. нова війна
Україна продовжує боротьбу за модернізацію армії, переходячи від радянських методів управління до західних стандартів. Проте ці зміни відбуваються на тлі активної війни, що лише посилює проблеми.
За словами Глена Гранта, колишнього офіцера британської армії, який відстежує військову реформу в Україні:
"Сучасна війна технічна та складна. Вона вимагає командирів, здатних брати на себе відповідальність та працювати з підлеглими, які можуть бути навіть більш компетентними, ніж вони самі."
Проте в армії досі працює радянська система. Незручних командирів відсторонюють, а армія заповнюється лояльними до керівництва офіцерами, які часто не розуміють реальної ситуації на фронті.
Політична боротьба та арешти військових
Нещодавно українські спецслужби затримали двох генералів ЗСУ за "неналежний захист Харківської області" під час російського наступу. Також було заарештовано колишнього командира 155-ї бригади, який, за версією слідства, приховав масове дезертирство під час навчань у Франції.
Ці арешти спричинили неоднозначну реакцію. Деякі українські депутати, зокрема військовий ветеран Роман Костенко, вважають їх політично мотивованими:
"Такі дії підривають довіру до армії та послаблюють моральний дух військових у критичний момент боротьби за незалежність."
Кривава реальність фронту
Величезні втрати серед військових
За словами Президента України Володимира Зеленського, з початку вторгнення загинуло понад 43 000 українських військових, а поранено понад 370 000.
Український Генштаб оцінює російські втрати значно вищими. Лише за 2024 рік РФ втратила 150 000 убитими та понад 400 000 пораненими. Загальна кількість втрат армії Росії з 2022 року, за даними Києва, перевищує 818 740 осіб.
Проте навіть попри колосальні втрати ворога, українські війська відчувають кадровий дефіцит.
Дезертирство та бойові провали
Через виснаженість особового складу все більше солдатів залишають фронт без дозволу. Командири повідомляють, що багато новобранців не мають достатньої підготовки та психологічної стійкості для ведення боїв.
Сергій Філімонов, командир батальйону "Вовки Да Вінчі", прямо заявив:
"Головна причина провалів у Покровському напрямку — це командування, яке ставить перед військами нереальні завдання. Генерали не розуміють можливостей підрозділів і не орієнтуються в реальній ситуації на фронті."
Що далі? Як змінити ситуацію?
Проблеми комплектування військ
Частина військових експертів вважає, що новобранців слід інтегрувати у досвідчені підрозділи, щоб вони швидше адаптувалися до реальностей війни. Натомість зараз їх часто направляють у нові бригади, які кидають у найгарячіші точки боїв.
Перехід на західну систему управління
Попри критику, українська армія намагається реформувати управління за західними стандартами. Цифровізація процесів, зменшення бюрократії та швидші командні рішення мають підвищити ефективність військових дій.
Чи є вихід?
Анастасія, яка опинилася на передовій без підготовки, хоч і обурена рішенням командування, залишається служити.
"Я могла б дезертирувати через цю несправедливість, але це не мій шлях. Хлопці тут потребують мене."
Україна продовжує боротьбу, стикаючись із новими викликами. Попри величезні втрати та проблеми у командуванні, армія намагається втримати лінію оборони, водночас реформуючись та шукаючи підтримки Заходу. Але чи вистачить Києву часу на ці зміни, поки ворог наступає?
