Як Ванс інтерпретує «Володаря перснів»?
Кандидат у віце-президенти від республіканців Дж. Д. Ванс заявляє, що книги Дж. Р. Р. Толкіна глибоко вплинули на його світогляд. За словами його соратників, він бачить у «Володарі перснів» не просто епічне фентезі, а фундаментальний конфлікт між добром і злом.
«Я думаю, що Ванс виніс із творів Толкіна апокаліптичний спосіб мислення», – сказав професор Католицького університету Америки Люк Бургіс в інтерв’ю Politico.
Ванс переконаний, що зло має обличчя, що боротьба з ним неминуча, і що деякі люди покликані до влади, щоб відновити порядок.
Але якщо він справді вважає, що Толкін підтримував такі ідеї – він кардинально неправильно зрозумів автора.
Що символізує Перстень Влади насправді?
У «Володарі перснів» Єдиний Перстень – це не просто могутній артефакт.
Він – абсолютна влада, яка руйнує всіх, хто її прагне.
Толкін неодноразово наголошував:
«Немає жодних правильних рук, в які можна віддати владу, бо влада завжди зіпсує свого носія».
Це підтверджують історії багатьох персонажів:
- Боромир – герой, який хотів використати Перстень для захисту Гондору. Але він не розумів, що навіть з добрими намірами він стане тираном.
- Саруман – чарівник, який вважав, що може контролювати зло і використати його для добра. В результаті – він став його частиною.
- Галадріель – мудра ельфійка, яка розуміла, що влада її зруйнує, тому відмовилася від Персня.
Толкін попереджав: навіть найкращі люди не можуть володіти абсолютною владою, не піддавшись спокусі.
Але Ванс, здається, переконаний у протилежному.
Чому Ванс – це новий Боромир?
Коли Ванс став відомим після виходу своєї книги «Елегія гірbillі», він засуджував Трампа та його рух.
Він називав Трампа «американським опіумом», який дурманить людей.
Але згодом він змінив свою риторику, вирішивши, що його шлях до влади – це стати частиною MAGA-руху.
Його політична трансформація майже дзеркально повторює історію Боромира:
- Він спочатку виступає проти токсичного лідера, а потім стає його найбільш відданим прихильником.
- Він виправдовує використання сили, бо переконаний, що зможе її контролювати.
- Він змінює свої переконання, коли відчуває спокусу влади.
І головне – він вірить, що він «правильна людина» для влади.
Але Толкін пояснював:
Той, хто думає, що він може контролювати силу, – найшвидше потрапить під її владу.
Історія Боромира закінчується трагічно:
- Він не зміг опиратися спокусі.
- Він намагався силою відібрати Перстень у Фродо.
- І врешті-решт загинув, так і не отримавши бажаної влади.
Чи не нагадує це Ванса?
Чи можна використати зло заради добра? Толкін відповідає: ні
У світі Толкіна жодна сила не може бути використана для добра, якщо її коріння – у злі.
- Саурон обіцяв порядок, але його методи призводили тільки до рабства.
- Саруман хотів контролювати Саурона, але сам став його рабом.
- Боромир мріяв врятувати Гондор, але Перстень зробив його вбивцею.
Навіть найкращі наміри не виправдовують використання зла.
Ванс не розуміє цього простого уроку.
Він вірить, що може використати силу MAGA, щоб «врятувати Америку».
Але, як показує історія Толкіна, він лише стає частиною системи, яку сам колись зневажав.
Чому «Володар перснів» залишається актуальним у політиці?
Книги Толкіна – це не просто фентезі. Вони – алегорія влади і її небезпек.
Хто є хто у сучасній політиці?
- Саруман – це політики, які виправдовують диктатуру, бо вірять, що можуть її контролювати.
- Назгули – це лідери, які повністю підкорилися владі, втративши свою особистість.
- Фродо – це ті, хто розуміють, що владу треба знищити, а не прагнути її.
А Ванс?
Він – людина, яка переконала себе, що вона виняткова.
Але Толкін говорить:
Ніхто не винятковий перед владою. Вона зруйнує всіх, хто її прагне.
Фінальний підсумок: Ванс не зрозумів головного уроку Толкіна
- Він думає, що може використати владу заради добра – як Боромир.
- Він готовий співпрацювати з тими, кого раніше засуджував – як Саруман.
- Він не бачить, що стає частиною тієї ж сили, яку колись ненавидів.
Саурон теж обіцяв мир. Але його мир – це рабство.
І головне питання: чи зрозуміє Ванс, що він помиляється?
Якщо ні – його історія закінчиться так само, як у всіх, хто думав, що може контролювати силу.
Перстень ніколи не належить тому, хто його носить. Він завжди належить Саурону.
І якщо Ванс вирішив узяти цей Перстень – він вже програв.
