Українські науковці досліджують зміни повітря під час війни
Початок повномасштабного військового конфлікту у 2022 році створив унікальні умови для вивчення впливу бойових дій на якість повітря. До цього часу подібні дослідження були обмежені локальними подіями або випадками природних катастроф, тоді як Україна стала першою країною, де вчені отримали можливість комплексно оцінити зміни атмосфери в масштабі всієї держави.
Колектив Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та Національної академії наук України провів ґрунтовний аналіз, поєднавши наземні спостереження з супутниковими даними Sentinel-5 Precursor. За допомогою цих інструментів вони простежили, як забруднення атмосфери коливалося протягом 2022–2024 років, а також які фактори найбільше впливали на зміни у складі повітря.
Особлива увага була приділена тисячам вибухів, спричинених ракетними та дроновими атаками. Незважаючи на те, що мережа наземного моніторингу була обмежена, лише у 255 випадках вдалося інструментально підтвердити прямий вплив на приземний шар атмосфери. Ці дані показали, що короткострокові сплески забруднення можуть бути вражаючими: концентрації шкідливих домішок зростали в середньому на 100–400%, а в окремих екстремальних випадках перевищували початковий рівень більш ніж у десять разів.
Вчені підкреслюють, що дослідження дозволяє зрозуміти не лише миттєві ефекти від вибухів, а й довгострокові зміни, пов’язані з руйнуванням промислових підприємств, перебоями в енергопостачанні, масовим використанням дизельних генераторів, міграцією населення та змінами транспортної активності. Ці фактори створили нову реальність для атмосферної екології України.
Короткострокові сплески та локальні загрози
Аналіз показав, що найбільші миттєві підвищення забруднення припадали на райони безпосередньо поруч із зонами ударів. Концентрації твердих часток, діоксиду азоту та моноксиду вуглецю в таких місцях часто перевищували норму в кілька разів, створюючи потенційну небезпеку для здоров’я людей, що залишалися поблизу.
Локальні сплески забруднення відрізняються від загальних трендів тим, що вони виникають раптово і можуть поширюватися на десятки кілометрів залежно від погодних умов та напрямку вітру. Саме через це короткострокові ефекти бойових дій вимагають окремої уваги від екологів і медиків, оскільки вони формують миттєву, але небезпечну концентрацію шкідливих речовин.
У великих містах та промислових центрах концентрації шкідливих часток переважно знижувалися через зупинку виробництва та зменшення транспортного руху. Водночас на територіях, що безпосередньо зазнали бойових дій, навпаки, рівні забруднення зростали. Діоксид сірки демонстрував стійку тенденцію до підвищення, що пов’язано зі зміною структури енергоспоживання та використанням менш екологічних видів палива.
Незважаючи на відносне покращення якості повітря в окремих регіонах, локальні піки забруднення створюють додаткову загрозу для населення. Цей феномен вчені називають екологічним парадоксом війни: одночасне зменшення частини викидів і виникнення небезпечних локальних концентрацій шкідливих речовин.
Ключовим висновком є те, що короткострокові зміни атмосфери не менш важливі, ніж загальні середньорічні тенденції, оскільки саме вони формують найбільший ризик для здоров’я людей під час та після бойових дій.
Довгострокові наслідки для атмосфери
Дослідження також показало, що війна спричинила значні довгострокові зміни у складі повітря. Руйнування промислових підприємств, перебої в роботі енергетики та масове використання дизельних генераторів суттєво змінили структуру забруднень. У великих містах і промислових центрах спостерігалося зниження концентрацій твердих часток, NO₂ та CO, тоді як у прифронтових районах ці показники навпаки зростали.
Супутникові дані Sentinel-5 Precursor підтвердили загальне зниження рівня забруднення на території України. Зокрема, вертикальний стовп NO₂ у великих містах та вздовж лінії фронту зменшився на 10–30%, що свідчить про вплив зупинки промисловості та обмеження транспортного руху. Одним із найбільш показових прикладів стало зниження рівнів забруднення у районі Маріуполя після зупинки металургійного комбінату «Азовсталь».
Водночас не всі зміни були безпосередньо пов’язані з війною. Наприклад, зменшення концентрації формальдегіду на півночі України пояснюється сприятливими метеоумовами, які сприяли самоочищенню атмосфери. Це свідчить про те, що природні процеси та погодні чинники продовжують відігравати важливу роль у формуванні якості повітря навіть у воєнних умовах.
Довгострокові зміни мають важливе значення для формування післявоєнної стратегії управління атмосферним середовищем. Дані дослідження дозволяють зрозуміти, які галузі та райони потребують першочергових заходів відновлення та модернізації, а також допомагають прогнозувати наслідки для здоров’я населення.
Науковці відзначають, що результати дослідження можна використовувати для обґрунтування міжнародних претензій щодо компенсації збитків та розробки стратегій сталого відновлення промислової та енергетичної інфраструктури України.
Екологічний парадокс війни та його значення
Результати роботи українських науковців демонструють своєрідний екологічний парадокс. З одного боку, загальні рівні забруднення знизилися через скорочення промислової діяльності та транспортного руху. З іншого боку, війна створює небезпечні локальні піки забруднення, що можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю людей.
Цей парадокс підкреслює необхідність комплексного підходу до управління якістю повітря. Зменшення середньорічних викидів не гарантує безпеки для населення, якщо одночасно виникають короткострокові та локальні сплески шкідливих речовин.
Знання цих процесів дозволяє планувати більш ефективну екологічну політику, враховувати ризики для здоров’я та розробляти методи моніторингу для регіонів, що залишаються в зоні підвищеного ризику. Воно також дає наукове підґрунтя для міжнародного співробітництва та оцінки масштабів збитків у довгостроковій перспективі.
Автори дослідження наголошують, що врахування подвійного впливу війни є ключовим для підготовки стратегій післявоєнного відновлення, модернізації промисловості та енергетики, а також формування системи захисту здоров’я населення в умовах нестабільності.
Висновки українських науковців демонструють, що навіть у періоди конфлікту можна отримати цінні дані для збереження екології та здоров’я населення. Їхні відкриття створюють основу для подальших досліджень, які дозволять зрозуміти, як війна впливає на довкілля у глобальному масштабі.