Офіцер 155-ї механізованої бригади, який став одним із учасників втечі на території закритого табору для українських військових у Франції, розповів про катастрофічні умови служби, некомпетентність командування та масові випадки самовільних залишень частини.
В інтерв'ю для «Радіо Свобода» офіцер поділився своїм досвідом служби у 155-й бригаді, підкреслюючи критичні проблеми, з якими стикалися військовослужбовці. Він розповідає, що хоча і не був кадровим офіцером, а закінчив лише 20 років військової кафедри, його призначили командиром взводу. Це сталося на основі його вищої освіти, навіть без належної підготовки чи реальних навичок, необхідних для управління підрозділом.
За словами військового, велика частина бійців бригади була мобілізована, і він не проходив базову військову підготовку, яку отримували звичайні солдати. Однак, навіть не маючи необхідних знань, його поставили на посаду, що створювало великі ризики для життя і здоров'я підлеглих. Враховуючи це, офіцер вирішив звернутися до командування з проханням про навчання, і йому пообіцяли відправити його до Франції для підвищення кваліфікації.
Навчання у Франції: умови як у тюрмі
Однак, на жаль, замість очікуваного професійного розвитку, офіцер зіткнувся з умовами, що мали більше спільного з тюремним утриманням, ніж з навчальним табором. Як стверджує офіцер, територія табору була повністю оточена високим парканом з колючим дротом, і охорону здійснювали не лише французькі військові, а й собаки та дрони.
«Військові були в постійному контролі. Французи обхід здійснювали з собаками, а вночі запускали дронів. Тижнями не можна було покинути табір без спостереження, хоча деякі все ж таки змогли втекти», — розповідає офіцер.
Цей досвід тільки посилив відчуття, що українські військові насправді не готуються до боїв, а перебувають у ситуації, що нагадує утримання в’язнів. Як підсумовує він, «якби не було настільки жорсткої охорони, більше половини солдатів утекло б».
Масове самовільне залишення частини
Як зазначає офіцер, під час перебування в таборі у Франції більше півсотні бійців втекли, однак, найбільша проблема з дезертирством проявилася вже на території України. За даними журналіста Юрія Бутусова, станом на листопад 2024 року, більше ніж 1700 бійців 155-ї бригади пішли у самовільні залишення чи дезертирували. Цю інформацію підтвердив і інший військовий, з яким спілкувалися журналісти.
«Це був єдиний вибір: краще втекти, ніж загинути за некомпетентних командирів та в умовах повної відсутності належного навчання», — додає офіцер, підкреслюючи, що для багатьох бійців єдиним варіантом вижити стало втеча.
За його словами, командування намагається виконати накази «за будь-яку ціну», навіть якщо ціна — життя військовослужбовців. У нього є стійке відчуття, що «всі мовчать, приходить команда з боку, і її треба виконати без огляду на реальний стан справ».
Відсутність належного навчання та відповідальності командування
Існуючі проблеми з підготовкою та мотивацією військових у бригаді стали результатом систематичних помилок на всіх етапах формування та управління підрозділом. Офіцер наводить приклад того, як недоліки у підготовці та неправильний підхід до організації бойової готовності призвели до невиправданих втрат.
«Ми повинні були отримати відповідну підготовку. Інакше підрозділ не може існувати. Тільки так ми можемо бути готовими до бойових дій», — каже офіцер, який тепер активно говорить про необхідність змін.
Журналіст Юрій Бутусов також повідомляє, що в даний час Державне бюро розслідувань розслідує обставини масових випадків самовільних залишень бійців та формування 155-ї бригади, зокрема питання неефективного керівництва та неналежної підготовки.
Ця ситуація підкреслює важливість не лише підбору досвідчених та підготовлених кадрів для управління військовими підрозділами, а й створення умов для належного навчання та професійного розвитку військовослужбовців, без яких боєздатність армії втрачається.
Висновок
Масове СЗЧ та проблеми з підготовкою військових 155-ї бригади викликають серйозну занепокоєність. Вони свідчать про системні недоліки в організації служби та некомпетентність керівництва, які потребують негайного виправлення. Застосування кроків для реформи підготовки військових та удосконалення управлінських механізмів є критично важливим для забезпечення боєздатності та безпеки України.
