Як адміністрація Дональда Трампа планує масштабні скорочення в Пентагоні та що це означає для майбутнього оборони США
Анонсовані зміни до (бюджет оборони) Сполучених Штатів сколихнули військово-політичні кола Вашингтона та викликали резонанс серед союзників по (НАТО). У новому меморандумі, датованому вівторком, (міністр оборони) Піт Гексет вимагає, щоб керівники Пентагону розробили план скорочення на 8% щороку упродовж п’яти років. Цей крок суперечить традиційній риториці (Дональд Трамп) «Сила через міць» (peace through strength), адже раніше Білий дім навпаки збільшував (військові видатки) та акцентував на розбудові боєздатності. За оцінками аналітиків, цей наказ націлений на десятки мільярдів доларів потенційних урізань і може викликати запеклу боротьбу в Конгресі.
Новий курс: від збільшення видатків до масштабних урізань
Поточний (бюджет Пентагону) становить близько 850 мільярдів доларів, і досі існувала широка міжпартійна згода, що США мають інвестувати чималі кошти у (національна оборона). Особливо це стосувалося викликів із боку (Китай) та (Росія), а також підтримки військової місії на (кордон США-Мексика). Трампова адміністрація досі наголошувала на необхідності зміцнювати (воїнський дух) американської армії, здійснювати модернізацію (ядерна зброя) й оборонних програм.
Однак останній меморандум Піта Гексета демонструє різку зміну акцентів: підрозділи, які братимуть участь у коригуванні бюджету, повинні підготувати пропозиції щодо зниження витрат на 8% уже у 2025 році та протягом найближчих п’яти років. Водночас певні напрями лишаються під особливим захистом, зокрема (військова місія) на південному кордоні з Мексикою, (сучасні озброєння) на кшталт субмарин чи систем (протиракетна оборона), а також деякі програми, що вважаються пріоритетними для боротьби з транснаціональними злочинними організаціями у Західній півкулі.
Міністр оборони Піт Хегсет виступає з промовою в Білому домі минулого місяця. Кент Нісімура
«Сила через міць» чи економія на безпеці?
У меморандумі міністра оборони стверджується, що такі заходи нібито логічно випливають з політики «Сила через міць», проголошеної Дональдом Трампом. Проте для багатьох експертів у галузі (міжнародна політика) і членів Комітету з питань збройних сил Конгресу США це виглядає явним відступом від попереднього курсу. Республіканці та демократи свого часу розкритикували схожі скорочення (сіквестр 2013 року), які негативно позначилися на (бойова готовність) американських сил.
Цього разу ініціатори меморандуму вже окреслили сфери, які можуть потрапити під ніж. Серед пунктів для потенційної економії — (програми різноманіття) й (DEI), а також дослідження, пов’язані зі (зміна клімату). Гексет прямо зауважив, що Пентагону треба сфокусуватися на «воєнному темпі» та позбутися всього, що сприймається як «низькоефективні ініціативи».
Іншими словами, це не лише про фінанси, а й про певну ідеологію в оборонному відомстві: (Пентагон) має сконцентруватися на традиційному військовому призначенні, відкинувши «зайву бюрократію». Проте критики застерігають: «зайвою» можуть визнати цілі напрями, без яких сучасна армія втрачає інноваційність і системний підхід, наприклад ініціативи з екологічної безпеки чи роботу над кращою інтеграцією різних соціальних груп у збройних силах.
Суперечливі винятки й пріоритети
Список із 17 категорій, які, згідно з директивою Гексета, не мають зазнати урізань, примітний і тим, кого він НЕ містить. До «захищених» позицій відносяться, зокрема:
- Операції на (кордон США-Мексика);
- Модернізація ядерних сил і (протиракетна оборона);
- Розвиток (дронів) одностороннього удару;
- Закупівлі субмарин;
- Аудит Пентагону;
- Роботи над «співпрацею пілотованих та безпілотних літальних апаратів».
Однак у переліку немає жодної згадки про (Європейське командування), яке координує підтримку України у її трирічній війні проти Росії. Аналогічно бракує відсилань до Центрального й Африканського командувань, що може свідчити про зниження уваги до Близького Сходу й Африки. Зате підкреслена важливість (Індо-Тихоокеанське командування) — адміністрація Трампа вбачає в (Китай) ключового суперника у західній частині Тихого океану.
Немає згадки й про (NATO allies) у Європі, хоча Пентагон наголошує, що хоче зміцнити партнерства у Тихоокеанському регіоні. З огляду на слова Гексета в Німеччині про те, що європейські члени Альянсу мають збільшити (витрати на оборону) до 5% від ВВП, такий крок легко прочитується як тиск на Європу: «Платіть більше самі або ми будемо скорочувати свою присутність».
Elon Musk і “DOGE”: що відбувається з кадрами Пентагону
Ще один аспект, що викликає занепокоєння, — одночасна ініціатива адміністрації Трампа щодо (звільнення працівників на випробувальному терміні) у Міністерстві оборони. Згідно з офіційними даними, (Служба DOGE США) — нове формування, яке очолив Ілон Маск, — зобов’язала Пентагон надати списки тисяч співробітників, що можуть бути звільнені найближчим часом. За деякими оцінками, мова йде про близько 4 тисяч працівників (Агентство національної безпеки), котрі перебувають на випробувальному строку від 1 до 3 років.
Сполучені Штати мають найбільше міністерство за чисельністю персоналу: в (Пентагон) працює понад 900 тисяч цивільних службовців, не враховуючи 1,3 мільйона військових і 800 тисяч резервістів. Але загроза масових звільнень може створити помітні організаційні проблеми й ударити по моральному дусі (військові ветерани), які продовжують службу вже як цивільні фахівці.
Аналітики побоюються, що такий крок змусить менеджерів укорочувати проєкти, перекидати ресурси та запускати процеси перевірок ефективності. Це може відволікти увагу від безпосередніх функцій міністерства, зокрема від питання (бойова готовність) і закупівель необхідного обладнання для армії.
Реакція політиків і громадськості
Обидві ініціативи — масштабні (скорочення бюджету Пентагону) та можлива «чистка кадрів» — уже викликали широкі дискусії на Капітолійському пагорбі. Предметність обговорення в Конгресі неминуча, оскільки бюджетні питання в США вирішуються у співпраці виконавчої та законодавчої гілок влади. Багато конгресменів, як республіканців, так і демократів, вважають, що настільки радикальне урізання асигнувань суперечить потребам стримування (Росія) в Європі та посилення присутності в Індо-Тихоокеанському регіоні, де дедалі активнішим стає (Китай).
Крім того, прихильники стабільного фінансування оборони побоюються, що нові скорочення можуть знизити потенціал модернізації. Армія, флот і ВПС неодноразово наголошували на потребі в оновленні техніки, застосуванні інновацій, збільшенні запасів високотехнологічних озброєнь і (дронів). Спосіб, у який Пентагон планує реалізувати урізання, поки невідомий — меморандум Гексета лише окреслює дедлайни (до 24 лютого) та «недоторканні» статті бюджету.
Наслідки для безпеки та геополітики
- Вплив на Україну. Відсутність чітких гарантій у документі про фінансування (Європейське командування) та подальшу підтримку України може підірвати довіру до США як партнера, особливо на тлі триваючої війни з Росією.
- Посилення ролі Китаю. Фокус на (Індо-Тихоокеанське командування) свідчить, що Вашингтон прагне сконцентруватися на стримуванні Китаю, проте великі урізання загального бюджету можуть парадоксально послабити такий підхід.
- Розбіжності з НАТО. Гексет учергове наголосив, що європейські (союзники по НАТО) мають інвестувати у власні оборонні проекти 5% ВВП, натомість самі США «не повинні опускатися нижче 3%». Це може спричинити нові конфлікти всередині Альянсу через питання справедливого розподілу фінансового тягаря.
- Внутрішні кадрові зрушення. (Звільнення працівників на випробувальному терміні) здатне призвести до нестачі досвідчених фахівців, особливо тих, хто брав участь у програмах стратегічного планування й розробки нових систем.
Чи є майбутнє для скороченого бюджету?
Під час виступу в Штутгарті (Німеччина) Гексет дав зрозуміти, що США прагнуть «оптимізувати» (національна оборона). Але оптимізація може виявитися небезпечним евфемізмом для згортання критично важливих проектів — від досліджень штучного інтелекту у військовій справі до (аудит) кожної програми Пентагону. Якщо раніше основні гострі дискусії велися стосовно скасування витрат на (програми різноманіття) та (зміна клімату), тепер цілком можливою видається економія і на сутнісних напрямах.
Попередній досвід (сіквестр 2013 року) довів, що масштабні автоматичні скорочення призвели до проблем із логістикою, підготовкою особового складу та закупівлями. Зокрема, Пентагон скаржився на неможливість адекватно реагувати на кризові ситуації за кордоном. Однак тоді бюджетні обмеження зумовлювалися компромісним рішенням у Конгресі, а тепер скорочення походять безпосередньо від ініціативи президента й керівництва Пентагону, що ще більше ускладнює протистояння на Капітолійському пагорбі.
Погляд у майбутнє: чи вистачить «воїнського духу»?
У підсумку, масштабна «економія на безпеці» ставить складні питання перед Білим домом, Конгресом і міжнародними партнерами. Адміністрація Трампа заявляла, що Америці потрібна сильна армія для підтримання глобального порядку й відлякування таких суперників, як Росія та Китай. Проте тепер постає дилема: чи спроможна менша фінансова «подушка» забезпечити той рівень (бойова готовність), до якого прагнули посадовці на словах?
Водночас паралельна ініціатива зі (звільнення) тисяч фахівців, що працюють у Міноборони на випробувальному терміні, може дати сигнал решті цивільного персоналу про невпевненість у майбутньому. У такій атмосфері талановиті кадри можуть шукати альтернативи поза військовим відомством, послаблюючи інтелектуальний та технічний потенціал Пентагону.
Опитані експерти вказують, що цей план (скорочення бюджету) однозначно викличе спротив у законодавців, особливо напередодні президентських виборів. Зрештою, навіть у межах Республіканської партії Дональд Трамп ризикує втратити підтримку тих, хто традиційно виступає за збільшення військових видатків.
Американська оборонна система вже давно вплетена у міжнародну безпекову архітектуру, а рішення у Вашингтоні мають прямий вплив на стабільність по всьому світу. Тепер, коли Трампове гасло «Сила через міць» трансформується у жорстку фінансову дисципліну для Пентагону, залишилося з’ясувати, чи здатні ці зміни реально допомогти «відродити воїнський дух» і відмовитися від «непотрібних витрат», як стверджують у Білому домі. Чи це перетвориться на ще одну хвилю хаосу та скорочень, що зрештою підірве обороноздатність найбільшої військової потуги планети?
