Світове співтовариство запровадило суворі санкції проти Росії після її вторгнення в Україну, прагнучи обмежити її доступ до високотехнологічного обладнання, яке може бути використане у військовій промисловості. Однак нові факти, оприлюднені у дослідженні Ради економічної безпеки України, засвідчують: ці заходи не завжди працюють так, як задумано.
Як стало відомо, на російських підприємствах, що займаються виробництвом дронів-камікадзе "Ланцет" та пускових установок для ракетного комплексу "Іскандер", використовуються новітні верстати DN Solutions — компанії з Південної Кореї. Вартість цього обладнання перевищує 19 мільйонів доларів. Воно постачалося до Росії у 2023–2024 роках, тобто вже після початку повномасштабної війни.
Наявні митні документи та записи про закупівлі свідчать про те, що це були поставки нового обладнання, а не старих або б/в машин. Таким чином, фактично маємо справу з порушенням як корейського, так і міжнародного експортного контролю.
Обхід санкцій був реалізований через китайських посередників, зокрема компанію Silver Technology. Ці структури виступили як буферна зона, через яку вдалося перевезти технологічну продукцію в обхід прямих заборон. Китай давно є однією з ключових ланок у глобальному експортному ланцюгу, і саме це робить його привабливим для таких схем.
На перший погляд усе виглядає легально: південнокорейська компанія постачає обладнання до Китаю, який, у свою чергу, «перепродує» його до Росії. Але суть справи в іншому — у свідомому або несвідомому сприянні реекспорту, який забезпечує військово-промисловий комплекс країни-агресора.
Такі механізми експорту вже неодноразово виявлялися у звітах міжнародних правозахисних і моніторингових організацій. Китайські посередники — далеко не нова проблема, але масштаби цієї схеми й висока вартість техніки свідчать про системність і значний вплив на поле бою в Україні.
DN Solutions, у свою чергу, заявляє про суворе дотримання експортного контролю та заперечує будь-яке постачання в Росію після 2022 року. У компанії зазначили, що щойно дізналися про факти реекспорту, негайно припинили співпрацю з усіма причетними китайськими дистриб’юторами.
У своїй заяві представники DN Solutions наголосили, що продаж продукції до Росії — пряме порушення політики компанії, умов контрактів і національного законодавства Південної Кореї. Вони також запевнили, що вже попередили всіх своїх дилерів і агентів про суворі наслідки за будь-яку спробу обійти обмеження.
Незважаючи на ці заяви, сам факт появи новітніх верстатів на російських військових підприємствах підриває довіру до ефективності міжнародної системи експортного контролю. Чи була це халатність, або ж навмисне ігнорування ознак ризику — питання відкрите.
Україна вимагає більш рішучих дій як з боку компаній, так і з боку урядів країн-постачальників. Радник Президента з питань санкцій Владислав Власюк вказує: такі поставки підривають безпеку не лише України, а й загальноєвропейську стабільність. Він підкреслює, що санкційна політика має супроводжуватись не деклараціями, а системним моніторингом і жорсткими механізмами верифікації.
Ключовими словами у цьому контексті є прозорість та відповідальність. Без чіткої прозорої звітності всієї логістики — від заводу до кінцевого користувача — сучасне високотехнологічне обладнання продовжить знаходити дорогу до військових об’єктів, навіть попри формальні заборони.
Українська сторона закликає міжнародну спільноту створити нові механізми, які б унеможливлювали такі ланцюги поставок. Ідеться, зокрема, про автоматичний обмін інформацією між країнами та санкційні санкції для посередників, які свідомо беруть участь у схемах обходу обмежень.
Попри заклики та зусилля, закрити повністю всі канали постачання — майже неможливо. Глобальна економіка занадто тісно пов’язана, а деякі гравці готові жертвувати етичними нормами заради прибутку. Саме тому мова має йти не лише про технічні заборони, а й про посилення етичної відповідальності компаній і країн.
Кожна нова деталь, виготовлена на сучасному верстаті, кожна точна механічна операція — це потенційно нова ракета чи дрон, який завдасть шкоди мирному населенню. І в цьому контексті питання контролю постачань — це питання життя і смерті.
