Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Європа потрапляє в «сіру зону» війни з Росією

Зараз слід стежити за п’ятьма показниками: серйозні інциденти на інфраструктурі Польщі, країн Балтії, Північного моря та Балтійського моря; нові хвилі дронів над військовими та ядерними об’єктами; переміщення російських та білоруських підрозділів поблизу кордонів.


Save
Дмитро Швецов
Костянтин Любін
Ганна Коваль
Іван Дехтярь
Інна Брах
Дмитро Швецов; Костянтин Любін; Ганна Коваль; Іван Дехтярь; Інна Брах
Газета Дейком | 04.07.2026, 00:30 GMT+3; 17:30 GMT-4
Мова публікації: Українська

Закріплено
Закріплено
Link to Article
Дмитро Швецов
Дмитро Швецов
4 липня 2026 року

Це вже не просто «інформаційний шум» — між Росією та Європою триває гібридна війна, яка набирає обертів. Однак у відкритих надійних джерелах немає підтверджених фактів того, що Росія саме зараз готує негайний повномасштабний напад на НАТО. 

Найреальніший ризик на найближчий період — не «танкова колона на Берлін», а провокації, що не досягають порогу статті 5: дрони, диверсії, кібератаки, удари по інфраструктурі, операції під чужим прапором, тиск на Польщу/Балтію/Сувалкський коридор.

Що підтверджено офіційно. ЄС прямо кваліфікує дії Росії як стійку гібридну кампанію: саботаж, атаки на критичну інфраструктуру, кібератаки, інформаційні операції, втручання в демократичні процеси. ЄС зазначає, що ця активність посилилася після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року і спрямована на підрив безпеки, стабільності та демократичних засад ЄС; під окремим санкційним режимом уже знаходяться 79 фізичних осіб та 20 організацій.

Це вже не просто «інформаційний шум» — між Росією та Європою триває гібридна війна, яка набирає обертів. Однак у відкритих надійних джерелах немає підтверджених фактів того, що Росія саме зараз готує негайний повномасштабний напад на НАТО. 

Найреальніший ризик на найближчий період — не «танкова колона на Берлін», а провокації, що не досягають порогу статті 5: дрони, диверсії, кібератаки, удари по інфраструктурі, операції під чужим прапором, тиск на Польщу/Балтію/Сувалкський коридор.

Що підтверджено офіційно. ЄС прямо кваліфікує дії Росії як стійку гібридну кампанію: саботаж, атаки на критичну інфраструктуру, кібератаки, інформаційні операції, втручання в демократичні процеси. ЄС зазначає, що ця активність посилилася після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року і спрямована на підрив безпеки, стабільності та демократичних засад ЄС; під окремим санкційним режимом уже знаходяться 79 фізичних осіб та 20 організацій.

НАТО також офіційно говорить не про поодинокі інциденти, а про «кампанію, що інтенсифікується», Росії по всьому євроатлантичному простору, включаючи територію союзників та дії через проксі: саботаж, насильство, кібер- та електронне втручання, дезінформація та інші гібридні операції.

Найжорсткіший рівень — диверсії. Associated Press зібрала базу даних із 145 випадків саботажу та дестабілізації в Європі, які західні офіційні особи пов’язують із Росією з початку повномасштабної війни. В одному з прикладів у Польщі було пошкоджено залізничну ділянку, якою рухався поїзд із майже 500 пасажирами; Польща звинуватила російські спецслужби та розгорнула 10 000 військових для захисту критичної інфраструктури. 

Мета такої кампанії, за оцінкою чиновників, — відволікати ресурси спецслужб, послаблювати підтримку України, розколювати Європу та шукати слабкі місця в системі безпеки.

Дрони — окрема велика лінія. AP з посиланням на звіт IISS пише про 144 підозрілі випадки появи дронів у Європі в 2024–2026 роках, зокрема в Німеччині, Франції, Бельгії, Нідерландах, Великій Британії та Данії. За оцінкою IISS, Росія, ймовірно, використовувала судна «тіньового флоту» як платформи для запуску БПЛА, щоб спостерігати за військовими об’єктами, перевіряти ППО та залишатися нижче порогу колективної відповіді НАТО. 

Інциденти призводили до закриття аеропортів, а в Данії їх називали найсерйознішою атакою на критичну інфраструктуру. При цьому атрибуція є складною: не всі держави публічно звинувачують Москву безпосередньо, а сама Росія це заперечує.

НАТО розглядає Росію як пряму загрозу, а не як тимчасову проблему. В оновленому документі НАТО про стримування та оборону Росія названа «найзначнішою та найпрямішою загрозою» безпеці союзників; окремо перелічені російські гібридні дії — саботаж критичної інфраструктури, насильство, провокації на кордонах, інструменталізація міграції, кібератаки, радіоелектронне втручання, дезінформація, політичний вплив та економічний тиск. НАТО також вказує на ядерну риторику та ядерні сигнали Росії як на інструмент стратегічного залякування.

Чому Європа різко прискорює розбудову оборони. НАТО вже посилило східний фланг: кількість багатонаціональних бойових груп зросла з 4 до 9, запущено операції «Eastern Sentry» та «Arctic Sentry», створено нову Force Model, посилено плани перекидання військ, ППО/ПРО, логістику, кібер- та космічні можливості. 

На саміті в Анкарі 7–8 липня 2026 року головна тема — перетворення коштів на реальні можливості; за даними НАТО, європейські союзники та Канада у 2025 році збільшили базові оборонні інвестиції на 139 млрд доларів, а частина країн уже у 2026 році досягне мети у 5 % ВВП.

Оцінка ризику прямої війни. Згідно з експертним опитуванням EUISS, головний ризик для ЄС у 2026 році — не пряме вторгнення танків, а руйнівний гібридний удар по критичній інфраструктурі. 

Серед головних ризиків також названо продовження російської агресії в Європі та проти сусідів, а також можливе послаблення американських гарантій безпеки. Це збігається з логікою Москви: завдавати ударів нижче порогу статті 5, щоб паралізувати, залякати, розколоти й не отримати прямої відповіді від НАТО.

При цьому середньострокова загроза зростає. Бундесвер офіційно наводить оцінку генерала Карстена Бройера: з 2029 року Росія може бути здатна до великомасштабного нападу на територію НАТО; він підкреслює, що це не означає автоматичного нападу, але можливість існує, і до неї потрібно готуватися. 

З іншого боку, голова зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив AP, що Росія не має достатніх ресурсів для нападу на НАТО у 2026–2027 роках, але Москва планує суттєво наростити сили на східному фланзі НАТО, можливо, у 2–3 рази порівняно з довоєнним рівнем.

Польща та Балтія — головний нерв. Тут цілком реальні сценарії не лише класичної диверсії, а й «сірої зони»: дрони, ракети, що «заблукали», атаки на залізниці/енерговузли, міграційний тиск через Білорусь, «зелені чоловічки», операція під чужим прапором. 

Заступник прем’єр-міністра Польщі Радослав Сікорський в інтерв’ю CBS заявив, що не виключає російської операції під чужим прапором протягом найближчих двох років, щоб виправдати атаку на державу-члена НАТО. Belfer Center окремо моделює два небезпечні сценарії на північно-східному фланзі: обмежене захоплення території через ескалацію «сірої зони» та масштабну операцію з ізоляції країн Балтії через Сувалкський коридор.

Ядерний фактор теж повернувся в гру. DGAP зазначає, що в травні 2026 року Росія здійснила серію ядерних сигналів у бік України та Заходу; автори вважають малоймовірним, що конкретні навчання були прямим прикриттям негайної ядерної ескалації, але підкреслюють: такі сигнали мають сприйматися НАТО серйозно.

Висновок: пряма велика війна між Європою та Росією не виглядає неминучою «завтра», але поріг до неї став небезпечно нижчим. Росія вже веде війну проти Європи у гібридному форматі. Найімовірніший сценарій — посилення диверсій, БПЛА, кібератак, атак на енергетику/кабелі/залізниці/аеропорти, політичної дестабілізації та провокацій на польсько-балтійському напрямку. Найнебезпечніший сценарій — обмежена провокація проти території НАТО, після якої Москва спостерігатиме: чи відповість альянс єдино, чи почне сперечатися всередині себе.

Зараз слід стежити за п’ятьма маркерами: великі інциденти на інфраструктурі Польщі/Балтії/Північного моря/Балтики; нові хвилі дронів над військовими та ядерними об’єктами; пересування російських/білоруських підрозділів біля кордонів; рішення саміту НАТО в Анкарі 7–8 липня; та будь-які ознаки того, що США скорочують свою практичну військову роль у Європі швидше, ніж європейці встигають закрити прогалину.


Дмитро Швецов — Міжнародний кореспондент, який висвітлює війни, зокрема події в Україні, пише про бої на фронті, атаки на цивільні об'єкти та вплив війни на населення України. Він базуєтсья в Лондоні, Великобританія.

Костянтин Любін — Кореспондент, який спеціалізується на політиці, економіці та технологіях, проживає у Чикаго, США, та висвітлює міжнародні новини.

Ганна Коваль — Кореспонден, який спеціалізується на політиці, економіці та технологіях. Вона проживає в Європі у міста Брюссель, Бельгія та висвітлює міжнародні новини і про Україну.

Іван Дехтярь — Кореспондент, який працює в Європі та Центральної Азії, пише щоденні новини та працює над масштабними розслідувальними проєктами і сюжетами. Базується в Стамбул, Туреччина.

Інна Брах — Кореспондент, яка спеціалізується на суспільно важливих темах, пише про міжнародну політику, фінансові ринки та фокусується на Європі та Близькому Сході. Вона проживає та працює в Стокгольмі, Швеція.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Протистояння Росії та ЄС, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Повторний випуск публікації 06.07.2026 року о 11:05 GMT+3 Київ; 04:05 GMT-4 Вашингтон.

Цей матеріал опубліковано 04.07.2026 року о 00:30 GMT+3 Київ; 17:30 GMT-4 Вашингтон, розділ: Світові новини, Європа, Аналітика, із заголовком: "Європа потрапляє в «сіру зону» війни з Росією". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: