Від початку широкомасштабного вторгнення 2022 року Україна здобула значний досвід у застосуванні малогабаритних FPV-дронів з вибухівкою, здатних уражати бронетехніку та позиції противника на відстані до 20 кілометрів.
У відповідь на це Росія розгорнула на передовій новий клас безпілотників, керованих не радіосигналом, а тонким, але міцним волоконно-оптичним кабелем. Ці дрони, спроможні долати до 12 миль без втрати зв’язку та нечутливі до радіообміну, суттєво ускладнили захист українських підрозділів і створили критичну перевагу в Курській області, де логістичні шляхи опинилися під постійною загрозою.
Кабельний зв’язок забезпечує неперервну передачу відео у високій якості та управління польотом у складній місцевості, у тому числі під лісовим пологом чи в міських умовах із густим радіоінтерференційним середовищем.
Завдяки цьому оператор може точно націлювати дрон на конкретну техніку чи пересувний пункт управління, витримуючи складні маневри, які було б неможливо виконати за допомогою стандартного FPV-дрона з радіоканалом. Водночас єдиний спосіб зупинити такий дрон — збити його вогнем, оскільки електронне глушіння бездротового зв’язку тут не працює.
Купи дронів на виробничому об'єкті на сході України минулого місяця. Ед Рам
Російські підрозділи вже використовували волоконно-оптичні FPV-дрони для руйнування транспортних колон та контрольованого обстрілу підходів до лінії фронту в Курську, що призвело до зриву постачання боєприпасів і продовольства, а також змусило поранених чекати евакуації годинами в небезпечних умовах.
Українські розвідники й удари по дронах, що залишили після себе тонкі прозорі кабелі на дорогах та в полях, свідчили про масштаб їх застосування. Але незважаючи на негативний досвід, українська оборонна промисловість миттєво відреагувала: на додачу до 500 приватних виробників безпілотників щонайменше 15 компаній почали випуск власних волоконно-оптичних моделей, а ще 20 підприємств освоїли виробництво коїлів із кабелем.
Міністерство цифрової трансформації України створило онлайн-маркетплейс, де підрозділи ЗСУ можуть швидко замовити дрони, сплативши через внутрішню систему «балів» або готівкою після підтвердження знищення ворожої техніки. Завдяки цьому оборонцям стають доступні безпілотники з автономністю до 90 хвилин у польоті та дальністю керування до 20 кілометрів, здатні зависати поблизу ворожих позицій і вести розвідку в реальному часі без ризику перехоплення зв’язку.
Паралельно інженери випробовують різні стратегії застосування: інтеграцію інфрачервоних камер, глушників шуму для зниження акустичної помітності, а також розгортання штучного інтелекту на борту для автономного виявлення цілей.
Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації України, у своєму кабінеті в Києві, 5 квітня. Ед Рам
Ключове завдання для України — налагодити масове виробництво коїлів із тонким скляним волокном, яке досі імпортується з Азії, та знизити собівартість одного дрона, щоб він коштував порівняно недорого й був доступний навіть для дрібних підрозділів тероборони.
У відповідь на запити фронту стартапи вже об’єднують зусилля з промисловими гігантами, аби створити єдиний стандарт роз’ємів та коїлів, що дозволить українським заводам швидко масштабувати виробництво національного зразка. Водний туман та дощ можуть суттєво гальмувати катушку з кабелем, тому фахівці розробляють водонепроникні фасунги і покриття для захисту механізму розгортання від вологи та бруду.
Науково-дослідні установи Міноборони вже працюють над створенням безпілотників із гібридною системою зв’язку: радіоканал для довгих дистанцій і волоконно-оптичний кабель для заповнення «сліпих зон» із перешкодами.
Це має допомогти українським пілотам дронів ефективніше діяти в умовах міської забудови, де лінії ЛЕП, лінії зв’язку або природні перешкоди переривають оптичну нитку. Завдяки комбінованому підходу очікується зниження втрат апаратів і підвищення точності націлювання до 99%.
Дмитро Романченко, ліворуч, директор Raptor Engineering, та Олександр, інженер і пілот дронів, готують обладнання перед запуском волоконно-оптичного FPV-дрона на випробувальному полігоні минулого місяця в центральній Україні. Ед Рам
У найближчі місяці Україна планує впровадити на полігоні великий випробувальний комплекс для дронів: кілька кілометрів міські макети в поєднанні з густими лісовими об’єктами та умовами штучного туману, де військові зможуть відпрацювати тактику захисту від кабельних дронів, швидке виявлення кабелю та ударні патрулі для знищення операторів.
Одночасно було прийнято рішення про розробку мобільних систем трасування кабелю: тепловізійні та акустичні датчики, що фіксують вібрації всередині тонкого волокна й визначають напрямок до запускного пункту противника.
Зростання ролі волоконно-оптичних безпілотників стимулює перехід до нової технологічної гонки: тепер не лише ракетні комплекси чи БПЛА, а й кабельні FPV-дрони стають центром уваги світових оборонних концернів.
У США, Європі та Ізраїлі вже досліджують можливості уніфікації стандарту кабелю, систему захисту від перехоплення лінії та розгортання дронів за допомогою безпілотних носіїв. Україна, маючи перший бойовий досвід, може стати лідером у розробці такої зброї і продавати власні розробки партнерам за кордоном.
Романченко налаштовує оптоволоконний дрон перед випробуванням у центральній Україні. Ед Рам
Викинутий оптоволоконний кабель під час випробувальних польотів. Ед Рам
Наближається нова фаза безпілотної війни, де ключовими факторами стануть швидкість виробництва, гнучкість розгортання та інтеграція штучного інтелекту. Для України це означає необхідність швидко нарощувати індустріальний потенціал, залучати венчурні інвестиції та формувати міжнародні коаліції з обміну технологіями.
Сьогоднішні успіхи у виробництві волоконно-оптичних дронів можуть стати фундаментом не лише для захисту власної території, а й для розвитку експорту інноваційних рішень, що зміцнять обороноздатність союзників.
Попереду відкриті питання: як забезпечити надійне постачання критичних матеріалів, як протидіяти потенційному контрзаходу противника (електронні глушники нового покоління, лазерні системи перерізання кабелів), як інтегрувати подібні безпілотники в існуючі системи ППО та протидронної оборони.
Відповіді на ці виклики визначать, чи зможе Україна не лише зрівнятися з Росією, а й випередити її в наступній технологічній хвилі, де безпілотні кабелі стануть полем не лише бойових дій, а й інноваційної співпраці між державами та приватним сектором.
Минулого місяця чоловіки збирають дрони FPV на виробничому об'єкті на північному сході України. Ед Рам
Будівельне обладнання для використання дронів. Ед Рам
