Як змінилася тактика повітряних атак: більше дронів — менше ракет?
Протягом останніх місяців війни в Україні спостерігається помітна трансформація тактики застосування повітряної зброї Росією. Якщо раніше масовані ракетні удари були ключовим елементом ворожої стратегії, то нині зростає роль безпілотних літальних апаратів, які все частіше використовуються для точкових, але численних атак. Ця зміна пов’язана як з військовими, так і політичними причинами.
Раніше ракети запускалися у великій кількості і розпорошувалися по різних регіонах України, намагаючись створити масштабні руйнування і вразити критичну інфраструктуру по всій країні. Натомість тепер ми бачимо концентрацію ударів дронами в одному або двох місцях одночасно — наприклад, по десятках безпілотників в одному місті, що забезпечує максимальний ефект саме на ціль.
Яскравим прикладом такого підходу стала атака на Кропивницький у березні 2025 року, коли десятки дронів-камікадзе одночасно атакували місто. Подібна тактика пізніше була застосована і у Дніпрі, Запоріжжі, Києві, а також на заході України, демонструючи системний характер такої операції.
Важливо розуміти, що дрони мають свою специфіку — вони дешевші за ракети, можуть масово запускатися і складніше перехоплюються системами ППО, що робить їх більш вигідними для агресора. Саме тому саме безпілотники стали основним інструментом повітряного терору, замінюючи ракетні удари у великих масштабах.
Чому кількість масованих ракетних атак зменшується?
Незважаючи на інтенсивність дронових атак, масованих ракетних ударів останнім часом стало помітно менше. Для цього є декілька причин, і вони виходять далеко за межі суто військових міркувань.
По-перше, ракети — це складна і дорога зброя. Для їх запуску потрібні стратегічні ресурси, включно зі спеціалізованою авіацією або ракетними комплексами, які довго заряджаються та обмежені у кількості. Тому агресор змушений економити їх, збираючи резерви для потенційних великих ударів у майбутньому.
По-друге, на вибір тактики значно впливає політична кон’юнктура. Відомо, що наразі тривають непрямі переговори між Кремлем та західними політиками, зокрема за участі США. У цих умовах стратегія "миротворця", яку намагається демонструвати керівництво Росії, вимагає обмеження масштабних ракетних обстрілів, щоб не зруйнувати позиції на дипломатичному фронті.
В умовах таких переговорів завдання масованих ракетних ударів було б нелогічним, оскільки це викликало б сильний протест як з боку України, так і міжнародної спільноти, ускладнюючи будь-які дипломатичні домовленості.
Крім того, фінансово-економічна ситуація в Росії ускладнює безперервне застосування дорогих ракетних систем. Економічний тиск і санкції ускладнюють закупівлю і виробництво озброєння, через що зміщення в сторону більш дешевих і численних дронів стає вигіднішим варіантом.
Політичний контекст: як дипломатія впливає на вибір військових засобів
Військові дії не відбуваються в ізоляції від політики. Під час останніх місяців стало зрозуміло, що політичний та дипломатичний фактор відіграє ключову роль у прийнятті рішень про застосування повітряної зброї.
За словами експертів, президент Росії намагається подавати себе як миротворця на міжнародній арені, хоча це часто є прикриттям для військових операцій. У період переговорів з західними політиками, зокрема з США, значне зменшення масованих ракетних атак може розглядатися як демонстрація "готовності до миру".
Якщо ж Росія застосувала б великі ракетні удари у цей час, це могло б поставити під сумнів будь-які домовленості і викликати негайну реакцію зі сторони західних партнерів України.
Така дипломатична гра на пониження напруги на політичному рівні, водночас зі збереженням інтенсивності атак дронами, свідчить про спробу балансу між веденням війни і збереженням міжнародного іміджу.
Проблеми з пусками нових видів зброї: "Орєшнік" і "Ярс"
Водночас Росія іноді намагається залякувати Україну і світ новими ракетними системами, такими як "Орєшнік" — балістична ракета середньої дальності, потенційно здатна нести ядерний заряд. Проте практика показує, що з технічної точки зору ці ракети викликають у ворога великі труднощі.
Перший пуск ракети "Орєшнік" відбувся без бойової частини, що свідчить про експериментальний характер застосування. Другий запуск виявився невдалим. Експерти пояснюють, що через великі температури і швидкості ракети, встановлення бойової частини є складним технологічним викликом — у ворогів виникають проблеми з надійністю цих систем.
Інші ракетні системи, такі як "Ярс", використовуються скоріше як засоби психологічного впливу і демонстрації сили, ніж для систематичних атак. Це ще один показник того, що військова техніка, навіть така потужна, як ракети середньої дальності, поки що не є масово застосовною.
Висновки
Зміна тактики повітряних атак у 2025 році демонструє складний баланс між військовими, економічними та політичними чинниками. Ворог поступово відходить від дорогих масованих ракетних ударів на користь численних і дешевших дронових атак, що дозволяє зберігати ресурс і одночасно підтримувати тиск на Україну.
Політичні переговори і прагнення зберегти позитивний імідж на міжнародній арені не дозволяють Росії застосовувати найбільш потужні ракетні комплекси у великих масштабах, хоча залякування з використанням нових видів зброї продовжується.
Україна і міжнародна спільнота повинні бути готовими до тривалої боротьби, де головними факторами успіху стануть не тільки воєнна міць, а й дипломатична стійкість та економічна витривалість.
