Нові правила доступу до публічних реєстрів
17 вересня Президент Володимир Зеленський підписав закон №11533, що вносить суттєві зміни у доступ до публічних електронних реєстрів України. Закон передбачає обмеження відкритого доступу до інформації про нерухоме майно та об’єкти інтелектуальної власності, яку раніше можна було вільно переглядати. Цей документ спрямований на забезпечення національної безпеки та захист даних, пов’язаних із діяльністю юридичних осіб і посадовців.
Суть змін полягає у тому, що у відкритих публічних реєстрах більше не вказуватиметься точна адреса об’єктів нерухомості. Замість цього можна буде зазначати лише область, район і місто. Кадастрові номери земельних ділянок будуть приховані від загального доступу, а юридичні особи зможуть зазначати контактну адресу, навіть якщо вона не збігається з фактичним місцезнаходженням. Подібні зміни стосуються й відомостей про об’єкти інтелектуальної власності.
Ці обмеження викликані потребою захистити інформацію, яка може мати стратегічне значення для держави, а також уникнути можливих ризиків використання публічних даних у злочинних чи маніпулятивних цілях. Водночас закон закриває доступ до інформації про місцезнаходження юридичних осіб, що має важливе значення для бізнесу та громадян, які прагнуть перевірити легітимність контрагентів.
У Міністерстві юстиції зазначають, що закон покликаний збалансувати право на інформацію з потребою безпеки держави, а обмеження носять тимчасовий характер: на період воєнного стану та ще рік після його скасування. Таким чином, держава намагається створити механізм контролю над даними, які раніше були відкритими для будь-якого користувача.
Реакція громадськості та організацій
Ще до підписання закону чотири десятки громадських організацій висловили стурбованість його наслідками. 27 серпня вони закликали президента ветувати документ, наголошуючи на тому, що закон обмежує доступ до інформації про нерухоме майно посадовців та юридичних осіб.
Активісти підкреслювали, що частина даних, які нині закриті, має суспільну цінність. Вони сприяють прозорості та контролю за використанням державних ресурсів. Закриття таких даних може обмежити можливості для журналістських розслідувань та громадського моніторингу.
Критики закону також звернули увагу на те, що під час обговорення проекту у Верховній Раді Міністерство цифрової трансформації, Міністерство юстиції, Комітет з питань антикорупційної політики та Спеціалізована антикорупційна прокуратура зазначали необхідність доопрацювання документу. Вони наголошували на важливості збереження балансу між безпекою та правом громадськості на інформацію.
Закон отримав підтримку парламенту 21 серпня 2025 року, коли за його ухвалення проголосували 231 депутат. Це рішення було аргументовано потребою забезпечення національної безпеки у складних умовах воєнного стану та збереження стратегічної інформації під захистом держави.
Проте суспільний резонанс показує, що тема балансу між безпекою та прозорістю залишається надзвичайно гострою. Громадські організації продовжують відстоювати принципи відкритості, підкреслюючи роль доступу до реєстрів у забезпеченні довіри до державних інститутів.
Практичні наслідки для бізнесу та громадян
Обмеження доступу до кадастрових номерів та точних адрес юридичних осіб може вплинути на роботу бізнесу. Підприємства та приватні особи, які раніше покладалися на відкриті дані для перевірки партнерів, тепер мають обмежений інструментарій. Це може призвести до необхідності додаткових юридичних перевірок та документального підтвердження даних.
Для громадян, які цікавляться майном та об’єктами інтелектуальної власності, зміни означають зниження прозорості. Інформація, яка раніше була доступна у відкритих реєстрах, тепер може бути отримана лише у визначених законом випадках або через офіційні запити до відповідних органів.
Юридичні особи отримують можливість вказувати контактні адреси, що не збігаються з фактичними, що відкриває нові можливості для захисту конфіденційності та комерційних таємниць. Водночас це може ускладнити комунікацію та контроль за діловою репутацією.
Обмеження доступу до інформації про об’єкти інтелектуальної власності також має значення для ринку інновацій та стартапів. Інвестори та партнери тепер мають менше відкритих джерел для перевірки патентів, авторських прав та інших прав інтелектуальної власності, що може ускладнити прийняття стратегічних рішень.
Таким чином, закон №11533 створює нову реальність для бізнесу та громадян, де важливу роль відіграє баланс між безпекою та прозорістю, а ефективне використання інформації вимагає додаткових заходів та адаптації до нових умов.
Політичний і суспільний контекст
Прийняття закону відбулося на фоні продовження воєнного стану, що посилює аргументацію щодо обмеження доступу до певних даних. Верховна Рада та президент аргументували необхідність обмежень потребою захисту держави та її стратегічних ресурсів.
Однак політичний та громадський резонанс демонструє складність компромісу між правами громадян на інформацію та потребою держави у захисті даних. Обмеження викликало критику з боку організацій, які відстоюють прозорість та антикорупційні механізми.
Закон №11533 відображає тенденцію до більш суворого регулювання публічних реєстрів, що може стати прецедентом для майбутніх змін у сфері електронної документації та відкритих даних. Це, у свою чергу, ставить перед суспільством питання про необхідність контролю за впровадженням таких обмежень.
В умовах змін, які впливають на громадську інформацію, важливо відстежувати, як ці обмеження реалізуються на практиці та які механізми залишаються для перевірки даних. Громадськість, бізнес і державні органи повинні шукати компроміс між безпекою і прозорістю, щоб забезпечити довіру до державних інститутів.
Суспільний та політичний контекст прийняття закону демонструє, що тема балансу між відкритістю та захистом інформації залишається центральною для розвитку правових механізмів держави. Ефективне застосування закону потребує чітких правил та прозорих процедур, які дозволять уникнути зловживань і забезпечити суспільний контроль.
